Актуальне
Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА: традиційні народні музичні інструменти”
З 7 до 30 червня 2014 року в Музеї Івана Гончара діяла виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА” – народні музичні інструменти з фондових збірок Національного музею народної архітектури та побуту України і Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”. Пропонуємо вашій увазі її віртуальну версію.
Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА” ілюструє основи громадської музичної культури українців. Троїста музика у традиційному складі була поширена по всій території України – маючи, проте, свої регіональні відмінності у кожному краю.
Традиційні інструменти троїстої музики – скрипка, цимбали, бас і/або ударні – бубон чи барабан з тарілкою. На Гуцульщині з 19-го століття до “капели” додавали також “флоєрку” чи “фрілку” – сопілку без денця. Для всіх інших територій України сопілка у складі музик є відносно пізнім явищем.
Continue reading “Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА: традиційні народні музичні інструменти””
Найкращий рецепт ВЕЛИКОДНЬОЇ ПАСКИ! :)
Минулого року я радісно зламала для себе цей стереотип, приготувавши паску за рецептом загальної куми Студії “МИ” − Люди Іваницької-Коваленко, яка є значним кулінарним авторитетом у нашому товаристві. Кума, в свою чергу, вдало запозичила його у себе на Дніпровщині. Випробувавши безліч різних способів приготування пасок, вона стверджує, що ця − найсмачніша й найпростіша водночас. Після самостійної спроби я цілком з цим погоджуюся.
Паска виходить ДУЖЕ СМАЧНА, тісто пухке й трошки вологувате, довго не черствіє. Рецепт абсолютно простий, доступний людям без великого кулінарного досвіду. До речі, ця простота й відсутність “хімічних” складових − найкращі ознаки традиційної народної страви. Та й часу це займе зовсім небагато − ось спробуйте! ;)
Continue reading “Найкращий рецепт ВЕЛИКОДНЬОЇ ПАСКИ! :)”
Життя козаків-запорожців: Іван Розсолода – син січовика, 116-літній інформатор Дмитра Яворницького
За виданням: Дмитро Яворницький. Запорожжя в залишках старовини і переказах народу. – Ч.II. – Дніпропетровськ: “АРТ-ПРЕС”, 2005. – C.3-29.
• Вступ • Про Івана Розсолоду і його родину • Про батька-запорожця • Звідки бралися запорожці • Запорозьке привілля й довкілля • Про гніздюків і січовиків • Війни та протистояння • Запорожці на відпочинку • Запорозькі люльки • Запорозька музика • Господарство запорожців • Укріплення й помешкання • Їжа й посуд у запорожців • Запорозьке вбрання • Зброя у запорожців • Козацькі коні • Гроші у запорожців • Запорозьке врядування • Здоров’я й довголіття • Характерники. Християнство на Запорожжі • Козацький похорон • Куди поділися запорожці • Біля двору Івана Розсолоди • Плани й карти у книзі • Деякі висновки з погляду сьогодення • Джерела
Довкола козаків і козацької старовини сьогодні твориться багато легенд і майже-казкових уявлень. Якими ж вони були насправді? Класикові української історії та музейництва Дмитрові Яворницькому колись пощастило зустріти майже-очевидця тих часів: навіть не онука, а сина запорозького козака! Іван Гнатович Розсолода, улюблений син січовика Гната Недоступа, у свої сто шістнадцять(!) років зберіг пам’ять про батькові оповіді з козацького побуту, а багато що встиг побачити й на власні очі.
Ці справді безцінні записи Дмитро Іванович вмістив у своїй першій великій монографії “Запорожье в остатках старины и преданиях народа”, розпочавши ними її другу частину. Будучи вперше опублікованою 1888 року, ця інформація разюче відрізняється від усіх інших оповідей на козацьку тематику, які вже значно більше повиті серпанком легенди.
Публікуємо сьогодні тут розповідь Івана Розсолоди, викладену Дмитром Яворницьким, без жодних змін, окрім розбиття великих шматків тексту на тематичні розділи й логічні абзаци — для легшого їх сприймання. Усі виділення в тексті також зроблені нами.
Наводимо також усі ілюстрації, вміщені в монографії, згрупувавши їх за темами розповіді.
Ханґ, HAPI drum, глюкофон – новітній традиційний музичний інструмент
• Вступ
• З історії глюкофона
• Глюкофон HAPI Slim Tuneable − конструкція, інструкція, звучання
• Глюкофон по-українському: що і як легко грати
• Як обрати свій глюкофон
• Джерела
Ця публікація − легкий дотик до великої й цікавої теми про природню спільність прадавніх культур усього людства. Чим архаїчніші культурні явища ми сьогодні розглядаємо, тим більше знаходимо спільного в українців з багатьма іншими народами. Причому тут не йдеться про запозичення: хіба ж можна говорити, що якийсь народ у іншого запозичив лінію, коло, трикутник? Це просто загальнолюдські основи орнаменту.
Те ж саме стосується найпростішої й найприроднішої музики. Музикологи стверджують, що загальною основою найдавніших обрядових мелодій є пентатоніка. Щоб краще зрозуміти суть цього поняття, радимо переглянути невеличке ДУЖЕ ЦІКАВЕ відео музичного педагога Вадима Каневського: “Пентатоніка: магія й еволюція”.
На початку 21-го століття в Європі був винайдений музичний інструмент, який цілком можна назвати універсально-етнічним: він поєднав у собі новітню конструкцію і прадавню пентатонічну основу гри. Він став явищем, яке відбиває стихійний потяг людей до “природнізації” свого емоційного життя й музичного побуту − повернення до витоків. Сьогодні це явище швидко розповсюджується, і багатьом уже знайоме кумедне слово: глюкофон.
Власне, якщо розібратися, нічого смішного в слові немає: glück німецькою мовою означає “щастя”! І, здається, названо так цей музичний інструмент неспроста.
Continue reading “Ханґ, HAPI drum, глюкофон – новітній традиційний музичний інструмент”
Документальний фільм “Святвечір” – 2002 рік
Програма про звичаї українців, пов’язані з передднем Різдва, створена Національною телекомпанією України спільно з Українським центром народної культури “Музей Івана Гончара” (2002). Учасники програми – Петро Гончар, Ніна Матвієнко, Олена Чебанюк, Олена Мочернюк, родина Компаніченків та колядницький гурт Київського Кобзарського Цеху – розповідають про покуть, дідух, святкові страви, колядування та спадкоємність народних традицій.
Автор програми – старший науковий співробітник УЦНК “МІГ” Ярослава Музиченко.
Ведуча – заступник директора УЦНК “Музей Івана Гончара” з наукової роботи Тетяна Пошивайло.
Режисер – Людмила Вітковська.
Збірка “Вишивані речі дорослим і малечі” − Людмила ОГНЄВА, 2009
Людмила Огнєва. Вишивані речі дорослим і малечі. − Донецьк, 2009. − 40 с., іл.
До збірки “Вишивані речі дорослим і малечі” увійшли моделі одягу для немовлят, дошкільнят, дорослих дівчат. Господиням пропонуються сукні вечірні та для інших урочистостей.
Моделі одягу розроблені художниками України, українських діаспор Америки та Канади, вперше були надруковані на сторінках журналів “Краса і мода” (Донецького та Київського Будинків моделей одягу) і “Наше життя” (Союз Українок Америки). Книжка буде цікава як для починаючих майстринь, так і для тих, хто вже має значний досвід.
Continue reading “Збірка “Вишивані речі дорослим і малечі” − Людмила ОГНЄВА, 2009″
Збірник статей “Що ми знаємо про Донбас” – упорядник Людмила ОГНЄВА, 2009
Що ми знаємо про Донбас? // Матеріали науково-практичної конференції / Упорядник Людмила ОГНЄВА. − Донецьк, 2009. − 164 с., іл.
Науково–практична конференція “Що ми знаємо про Донбас?” відбулася у жовтні 2006 року в межах програми “Україна на новому шляху” Донецького відділу Союзу українок. Учасниками конференції були наукові співробітники музеїв Києва та Донецької області, вчителі, студенти та учні навчальних закладів Донеччини.
Більша частина досліджень торкалася етнографічних питань та розвитку ремесел у краї. Не лишилися поза увагою і актуальні питання сьогодення.
Continue reading “Збірник статей “Що ми знаємо про Донбас” – упорядник Людмила ОГНЄВА, 2009″
Сайт про БАНДУРКУ – мамаївську кобзу: bandurka.etnoua.info
Бандурка – чи не найбільш уживаний побутовий музичний інструмент Центральної України, що існував у різних формах, але з єдиним строєм і єдиним завданням: грати ДО ВСЬОГО! До пісні, до танцю, до власного настрою, до кожної нагоди.
Тут знайдете все про неї: історію та документальні джерела, з якої бандурки починати, де її взяти, як настроїти, як грати…
