Лекція-коментар до публікації “Український рік: свята, що нас об’єднують” – Катерина МІЩЕНКО

НОВИНИ – etnoua.info
etnoua.info

Ця лекція про народні календарні свята відбулася 21 вересня 2017 року у Центрі культури та мистецтв НТУУ “КПІ” під час освітнього заходу Університету клубного працівника, організованого Київським міським центром народної творчості та культурологічних досліджень. Її метою було представлення аудиторії культпрацівників методичної онлайн-публікації “Український рік: свята, що нас об’єднують”.

Тривалість − 40 хвилин. Розповідає старший науковий співробітник Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” Катерина Міщенко. У кінці коментує директор Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень п.Микола Пересунько.

Слухати (mp3):

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

22 вересня 2017   (оновлено 24.09.2017)   //   Категорії: АУДІО, На інших сайтах, Новини   ·      

Ханґ, HAPI drum, глюкофон – новітній традиційний музичний інструмент

Катерина МІЩЕНКО

Глюкофон HAPI Slim Tuneable   Вступ
  З історії глюкофона
  Глюкофон HAPI Slim Tuneable − конструкція, інструкція, звучання
  Глюкофон по-українському: що і як легко грати
  Як обрати свій глюкофон
  Джерела

Ця публікація − легкий дотик до великої й цікавої теми про природню спільність прадавніх культур усього людства. Чим архаїчніші культурні явища ми сьогодні розглядаємо, тим більше знаходимо спільного в українців з багатьма іншими народами. Причому тут не йдеться про запозичення: хіба ж можна говорити, що якийсь народ у іншого запозичив лінію, коло, трикутник? Це просто загальнолюдські основи орнаменту.

Те ж саме стосується найпростішої й найприроднішої музики. Музикологи стверджують, що загальною основою найдавніших обрядових мелодій є пентатоніка. Щоб краще зрозуміти суть цього поняття, радимо переглянути невеличке ДУЖЕ ЦІКАВЕ відео музичного педагога Вадима Каневського: “Пентатоніка: магія й еволюція”.

На початку 21-го століття в Європі був винайдений музичний інструмент, який цілком можна назвати універсально-етнічним: він поєднав у собі новітню конструкцію і прадавню пентатонічну основу гри. Він став явищем, яке відбиває стихійний потяг людей до “природнізації” свого емоційного життя й музичного побуту − повернення до витоків. Сьогодні це явище швидко розповсюджується, і багатьом уже знайоме кумедне слово: глюкофон.

Власне, якщо розібратися, нічого смішного в слові немає: glück німецькою мовою означає “щастя”! І, здається, названо так цей музичний інструмент неспроста.

Читати далі »

Радіопередача у програмі “Золоті ворота”: струнні музичні інструменти Козака Мамая

1 канал Українського Радіо, програма “Золоті ворота”. 10 серпня 2015 р., – 20 хв.

nrcu.gov.ua Ведуча: Олена Ткаченко.

Гість програми: старший науковий співробітник Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” Катерина Міщенко.

Слухати (mp3):

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

12 серпня 2015   (оновлено 12.08.2015)   //   Категорії: АУДІО, Новини   ·      

Радіопередача у програмі “Золоті ворота”: несподіванки музейної роботи

1 канал Українського Радіо, програма “Золоті ворота”. 18 липня 2015 р., повтор 20 липня 2015 р. – 20 хв. Ведуча: Олена Ткаченко.

nrcu.gov.ua Частина 1. Дві виставки в Музеї мистецтв імені Богдана й Варвари Ханенків

Гості програми: заступник директора Музею мистецтв імені Богдана й Варвари Ханенків, куратор колекції античного мистецтва Катерина Чуєва та провідний науковий співробітник відділу західноєвропейського мистецтва Ольга Куровець.

Слухати (mp3):

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

Частина 2. Несподіванки музейної роботи

Гість програми: старший науковий співробітник Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” Катерина Міщенко.

Слухати (mp3):

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

19 липня 2015   (оновлено 19.07.2015)   //   Категорії: АУДІО, Новини   ·      

ЖИТТЯ МАМАЇВСЬКОЇ КОБЗИ, або ЩО ТАКЕ БАНДУРКА

Життя мамаївської кобзи Виставка під назвою “Життя мамаївської кобзи” триває у Музеї Івана Гончара за програмою “Кобзарської Трійці – 2015”, з 30 травня до 14 червня 2015 року.

Її експозиція відповідає на питання, куди подівся інструмент Козака Мамая – аналог сучасної гітари, і чому його місце в українській музичній традиції тривалий час залишалося вільним.

Справді, багата музична культура українців просто не могла бути позбавлена універсального побутового інструмента, розміри якого дозволяли б мати повноцінний бас і давати гарний супровід. Це був інструмент і до співу, і до танцю. Згадаймо Мамаєве: “Гей, бандуро моя золотая! Коли б до тебе дівчина молодая – скакала б, плясала б аж до лиха, що не один чумак одцурався б солі міха!..”

Звівши докупи історичні джерела, фольклорні записи початку 20-го століття і переконливу наукову гіпотезу 1970-х років, ми одержали цілісний, послідовний результат, який проілюстрували друкованими матеріалами, експонатами Національного музею народної архітектури та побуту України та окремими живими інструментами, позиченими у власників.

Читати далі »

БАНДУРКА − мамаївська кобза: ЯК ГРАТИ ПО НОТАХ

bandurka.etnoua.info

Бандурка-Yamaha Тих, хто має досвід гри по нотах на шестиструнній або семиструнній гітарі, бандуркою не здивуєш і не злякаєш. Від семиструнної вона на дві струни простіша; від шестиструнної відрізняється насамперед першою і п’ятою струною: на обох звук на тон нижчий від звичного.

Цікавим “бонусом” за таку зміну строю – і за компактніші розміри бандурки – є незвичайна легкість підбирання мелодії паралельно з акордом супроводу. Справді традиційне – просте, красиве і доцільне

Втім, ми сподіваємося, що ця публікація зможе трохи озброїти також і тих гітаристів, що навчаються грати з табів та акордів. Для таких людей зазвичай опанування нот є чимось схожим на потребу зайти в холодну воду. Воно то й можна… але починати ліньки… і маловідоме лякає :)

Проте нотна грамота опановується легко й швидко. Судіть самі – все необхідне можна вмістити на одній сторінці А4 формату!

Докладніше >>

Нотні приклади для БАНДУРКИ − мамаївської кобзи

bandurka.etnoua.info
Ці мелодії − лише приклади того, що можна грати на бандурці без особливої підготовки та офіційної музичної освіти. Подібні речі на ній легко підбирати самостійно майже з нуля. Лише на початку треба трохи терпіння, щоб віднайти бажану мелодію по першій струні; а тоді довкола неї підбираються акорди за схемами

Розіграні таким чином мелодії наводимо в публікаціях:

 

Різдвяне відеовітання Музею Івана Гончара та Музею-садиби Івана Козловського

Дивитися на YouTube

Маємо добру нагоду в ці святкові дні разом пригадати, як понад півстоліття тому знаний у цілому світі співак Іван Козловський яскравим спалахом надії воскресив у музиці Українське Різдво.

Послухаймо фрагмент концерту І.С.Козловського з Великого залу московської консерваторії 18 січня 1970 року. Участь брали: “Большой хор Всесоюзного радио”, худ.кер.К.Птіца; Оркестр Большого театру СРСР, диригент І.Гусман. Жіночі голоси − Каріна та Рузана Лісиціан.

Читати далі »

Добірка туристичних пісень

Публікуємо тут добірку туристичних пісень, уживаних ще з 1990-х років у середовищі етнографічного хору “Гомін”, дитячо-юнацької студії “Гомону”, яхтклубу “Стугна” і тернопільського товариства “Вертеп”.

Читати далі »

24 грудня 2013   (оновлено 10.06.2017)   //   Категорії: АУДІО, Не тільки етнологія, Новини   ·   Теґи: , ,    

Акорди та вправи на БАНДУРЦІ − п’ятиструнній мамаївській кобзі

bandurka.etnoua.info

Грицько Запорожець. Поч. ХІХ ст. Кобза (бандурка) Починаємо публікувати підібране й розігране на п’ятиструнній БАНДУРЦІ − вже є окремий канал на VIMEO!

Подібний інструмент був зафіксований російським фольклористом Ніколаєм Приваловим [1868−1928] у побуті уральських козаків − давніх виселенців з України. Це єдине відоме нам на сьогодні документальне свідчення про стрій інструмента, зображеного на відомих картинах “Козак Мамай” (докладніше…).

Для цих вправ ми пристосували маленьку гітару-“половинку” (можна й меншу), перетягнувши середні струни і підкоригувавши відповідним чином поріжок.

Уся робота зайняла не більш як півгодини часу. А переладнати інструмент назад можна й за п’ять хвилин − тільки вже не хочеться! :))

Читати далі »

Сторінка123