АУДІО

Публікуємо тут добірку туристичних пісень, більшість з-поміж яких була вживана ще з 1990-х років у середовищі етнографічного хору “Гомін”, дитячо-юнацької студії “Гомону”, яхтклубу “Стугна” і тернопільського товариства “Вертеп”.

1. Бий, барабан, або Коли у путь. Переклад Леопольда Ященка, мелодія запозичена у 1970-ті рр. з одного з американських спірічуелсів – текст, ноти, mp3 ».
2. Гей, озовись, трембіто. Слова і музика Леопольда Ященка – текст, ноти, mp3 »
3. Циганська зоря, або Під небом кочовим. Слова Ліни Костенко і Ростислава Крамара, мелодія Оксани Рафи. Пісня запозичена у 1990-х роках від тернопільського Товариства “Вертеп” – текст, ноти, mp3 »
4. Мандрівна зоря, або Козацький вільний край. Слова й гармонізація Леопольда Ященка, мелодія Оксани Рафи – текст, ноти, mp3 »
5. Надія, або Світить нам незнана ще зоря. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990-і рр. Автор українського перекладу невідомий. Оригінал – слова Миколи Добронравова, мелодія Олександри Пахмутової – текст, ноти, mp3 »
6. В далеку дорогу рушати час. Мелодія англійської народної пісні “When Johnny Comes Marching Home”, редакція і текст Катерини Міщенко – текст, ноти, mp3 »
7. Кращого нема нічого в світі, або Пісня бременських музик. Музика Генадія Гладкова, текст оригіналу Юрія Ентіна, переклад з різних джерел – текст, ноти, mp3 »
8. Бринить гітара тихо. Мелодія Олега Мітяєва, редакція і текст Катерини Міщенко − текст, ноти, mp3 »
9. Де гори Карпати, де Писаний Камінь. Текст пластового гуртка ім.М.Дужого, мелодія народна (не така, як у всіх :) − текст, ноти, mp3 »
10. Морська похідна, або Відкриваються простори. Мелодія Сергія й Тетяни Нікітіних, редакція і текст Катерини Міщенко – текст, ноти, mp3 »
11. Заплутались хмари в смереках, або Карпатська вечірня. Слова і музика Катерини Міщенко – текст, ноти, mp3 »

Continue reading “Добірка туристичних пісень” →

Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Відео знімали на фотоапарат для хатнього вжитку. Але пройшов час – і змонтувалося… :)

Отже, гуляємо на Росі з рятувальним плотом ПСН-10.

Continue reading “Відео “Рось мандрівна” − Богуславщина, 2010” →

Починаємо публікувати підібране й розігране на п’ятиструнній БАНДУРЦІ − вже є окремий канал на VIMEO!

Подібний інструмент був зафіксований російським фольклористом Ніколаєм Приваловим [1868−1928] у побуті уральських козаків − давніх виселенців з України. Це єдине відоме нам на сьогодні документальне свідчення про стрій інструмента, зображеного на відомих картинах “Козак Мамай” (докладніше…).

Для цих вправ ми пристосували маленьку гітару-“половинку” (можна й меншу), перетягнувши середні струни і підкоригувавши відповідним чином поріжок.

Уся робота зайняла не більш як півгодини часу. А переладнати інструмент назад можна й за п’ять хвилин − тільки вже не хочеться! :))

Continue reading “Акорди та вправи на БАНДУРЦІ − п’ятиструнній мамаївській кобзі” →

Там на Лемковині помедже горами: Туристський пісенник / Упор. Лех Лях [Лех Конопніцький]. – Варшава, 1981. – 62 с., іл., нот.

Чудова майже-самвидавна добірка для практичного вжитку − кілька десятків українських лемківських, трохи словацьких та лужицьких пісень з гітарними акордами. Це перша збірочка, упорядкована Лехом КОНОПНІЦЬКИМ (тут псевдо “Лех Лях”). Друга збірка цього упорядника теж є на сайті.

Тут зібрано чимало невідомих широкому загалові гарних пісень, які ми охоче запозичували в своєму товаристві. Деякі з них подаємо в комп’ютерному озвученні…

За відомості про упорядника збірки дякуємо п.Вікторові Мішалову!

Continue reading “Туристський пісенник “Там на Лемковині помедже горами” − 1981″ →

Катерина МІЩЕНКО

З 22 червня до 28 липня 2013 року Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” у рамках VI Всеукраїнського фестивалю епічної традиції “Кобзарська Трійця – 2013” проводив виставку “Микола БУДНИК – майстер, художник, поет” до 60-річчя з дня народження Миколи Петровича Будника [1953 – 2001].

Ця виставка – зустріч із світлою пам’яттю, яку лишив по собі видатний майстер музичних інструментів, художник, поет, зберігач і співотворець українського епосу, багаторічний цехмайстер Київського Кобзарського Цеху.

Розлетілися по світу Будникові бандури, кобзи, ліри, гусла – лише невеличку частку зроблених ним інструментів пощастило зібрати на цій виставці. Живе дерево з його рук і нині дзвенить піснями й танцями, збираючи довкола себе вдячних слухачів.

Тонкі прозорі акварелі Миколи Будника – художника вражають філософським сприйняттям світу й символічністю мистецьких та світоглядних концепцій. А його поезії, натхнені баченням Дива серед сірих буднів і Всесвіту в звичному довкіллі, здавна ставали афоризмами для тих, хто його знав.

Тож дивимося, слухаємо й відчуваємо сьогодні срібні струни, лагідні барви, пісню і слово, що стали продовженням українських мистецьких традицій…

Continue reading “Виставка “Микола БУДНИК − майстер, художник, поет” (до 60-річчя з дня народження)” →

Катерина МІЩЕНКО

Виставка під такою назвою відбулася в травні 2010 року під час проведення Фестивалю української епічної традиції “КОБЗАРСЬКА ТРІЙЦЯ – 2010″ у Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара”.

На виставці були представлені репродукції народного живопису та інструментів з нього в приблизно-реальних розмірах – а поруч живі інструменти майстрів Київського Кобзарського Цеху, зроблені за традиційними зразками. Ілюстративну основу виставки виготовили Михайло МАТІЙЧУК та Іван КУШНІР.

Віртуальну публікацію ми доповнили позавиставковими матеріалами, зокрема світлинами кобз, реконструйованих і виготовлених у 1960-70-і роки майстрами Миколою Прокопенком, Василем Зуляком та Іваном Скляром (збірка Національного музею народної архітектури та побуту України).

Continue reading “Кобзарські музичні інструменти: давнина і сучасність” →

Катерина МІЩЕНКО

НАРОДНІ ПІСНІ, записані Максимом Коросташем у с.Лип’янка на Шевченківщині (нині Шполянський р-н, Черкаська обл.), 1927 рік. Рукописні фонди ІМФЕ ім.М.Рильського НАН України, Ф1дод./259,282; Ф6-4/189.

Максим Борисович КОРОСТАШ – український фольклорист і композитор, земляк-односелець і вчитель молодого Івана Гончара. Він був членом етнографічної комісії при Академії наук, часто виїжджав в експедиції для збирання і записування музичного фольклору. В архівах Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології НАН України збереглися фрагменти його записів, зроблених у рідному селі Лип’янка на початку ХХ століття.

З нумерації зразків можна судити, що пісень у Лип’янці вчений записав понад 200. На жаль, досьогодні збереглося лише 25 мелодій та 10 текстів.

З-поміж цих пісень маємо три дуже гарні для чоловічого співу. Нижче подаємо їх окремо з нотами і віднайденими текстами.

• Гей, ой по морю (козацька)
• Ой зажурюся, запечалюся (лірична)
• Ой гай, мати (лірична)

---

Народні пісні с.Лип’янка на Черкащині − DJVU (RAR) − 270 Kb

---

Порфирій Демуцький. Ліра і її мотиви. – Київ, 1903. – 68 с., нот.

До збірника увійшли народні лірницькі псальми Київщини, зібрані видатним українським фольклористом Порфирієм ДЕМУЦЬКИМ.

У вступній частині автор подає відомості про лірництво в Україні та про конструкцію і стрій колісної ліри.

Це унікальне зібрання давно вже стало хрестоматійним не лише для української фольклористики, але й для сучасного концертного та побутового виконавства у супроводі традиційних кобзарських музичних інструментів – ліри, народної бандури та вересаївської кобзи.

Книга знадобиться й регентам церковних хорів, а також усім, кого цікавлять народні релігійні та релігійно-побутові пісні.

Докладніше див. ТУТ »

Катерина МІЩЕНКО

16 січня 2012 року минуло 11 літ, як пішов від нас Микола Петрович БУДНИК [1953–2001] – відомий майстер народних музичних інструментів, кобзар, художник і поет. А ще – вчитель і панотець Київського Кобзарського Цеху…

Писати про пана Миколу Будника сьогодні легко й складно водночас.

Легко тому, що при самій лише згадці його імені зривається цілий вихор спогадів: прості й по-філософському афористичні ситуації, майстерно створювані ним щохвилини. Часто-густо вони одразу ж ставали легендами, обростали подробицями і охоче переповідалися згодом тими, хто його знав.
Continue reading “Майстер Микола БУДНИК (спогади)” →

Цікава історія, відома багатьом шанувальникам Етнографічного хору “Гомін”. Цей романс, написаний Леопольдом ЯЩЕНКОМ, у 1970-і роки виконував канадський гурт “Рушничок”, створений у Монреалі нащадками українських емігрантів.

Докладніше про гурт та про історію пісні – на сайті “Гомону”: Вечірня пісня (На тихі гірські долини…)

Слухати (mp3):