Найкращий рецепт ВЕЛИКОДНЬОЇ ПАСКИ! :)

Паски Сьогодні не всі беруться пекти власну паску до Великодня. Побутує думка, що пекти паску − це ооооой яка довга історія: поки вимісиш, поки виворожиш усе за складним рецептом, то ніби й дня вже немає.

Минулого року я радісно зламала для себе цей стереотип, приготувавши паску за рецептом загальної куми Студії “МИ” − Люди Іваницької-Коваленко, яка є значним кулінарним авторитетом у нашому товаристві. Кума, в свою чергу, вдало запозичила його у себе на Дніпровщині. Випробувавши безліч різних способів приготування пасок, вона стверджує, що ця − найсмачніша й найпростіша водночас. Після самостійної спроби я цілком з цим погоджуюся.

Паска виходить ДУЖЕ СМАЧНА, тісто пухке й трошки вологувате, довго не черствіє. Рецепт абсолютно простий, доступний людям без великого кулінарного досвіду. До речі, ця простота й відсутність “хімічних” складових − найкращі ознаки традиційної народної страви. Та й часу це займе зовсім небагато − ось спробуйте! ;)

З половини названих нижче продуктів виходить дев’ять невеличких пасок − таких, як на світлині.


  • 100 г дріжджів;
  • 10 яєць;
  • 700 г цукру;
  • 200 г масла;
  • 200 г маргарину (або ще 200 г масла);
  • 2 кг борошна;
  • 1 л молока;
  • 1 столова ложка олії;
  • 1 столова ложка сметани;
  • Ванілін, кориця, родзинки − за смаком.
  1. 0,5 л молока підігріти трошки, туди 300 г цукру, склянку борошна і дріжджі – це буде опара. Вона має постояти 15-20 хвилин.
  2. Яйця і 400 г цукру збити, потім вилити у вже вистояну опару.
  3. Решту молока, сметану, олію, борошно, масло й маргарин (їх розчинити до гарячого) залити до опари й розмішати. Буде тісто, як дуже густа сметана. Сюди ж всипаємо корицю, ванілін, родзинки.
  4. Хвилин 40 тісто має постояти, щоб піднялося, – тоді ще раз розмішати його і розлити по формах. Заповнювати не більше третини об’єму форми, бо паски дуже сильно піднімаються.
  5. Пекти на малому вогні години півтори.

Для початківців, які печуть паску вперше: тісто накладається – власне, майже наливається – в форми. Це можуть бути навіть банки з-під консервів – але в кожну з них вкладаємо намащені маслом паперове денце і стінку – смугу паперу, ширина якої дорівнює приблизно висоті майбутньої паски (можна й більше, аби не менше). Після випікання паска пристане не до форми, а до паперу, і він легко зніметься.


Смачної вам паски, Божої ласки – і з Великоднем будьте здорові! :)

 

7 квітня 2017   (оновлено 17.04.2017)   //   Категорії: Актуальне, Не тільки етнологія, Новини, ОГЛЯДИ   ·