Найкращий рецепт ВЕЛИКОДНЬОЇ ПАСКИ! :)

Паски Сьогодні не всі беруться пекти власну паску до Великодня. Побутує думка, що пекти паску − це ооооой яка довга історія: поки вимісиш, поки виворожиш усе за складним рецептом, то ніби й дня вже немає.

Минулого року я радісно зламала для себе цей стереотип, приготувавши паску за рецептом загальної куми Студії “МИ” − Люди Іваницької-Коваленко, яка є значним кулінарним авторитетом у нашому товаристві. Кума, в свою чергу, вдало запозичила його у себе на Дніпровщині. Випробувавши безліч різних способів приготування пасок, вона стверджує, що ця − найсмачніша й найпростіша водночас. Після самостійної спроби я цілком з цим погоджуюся.

Паска виходить ДУЖЕ СМАЧНА, тісто пухке й трошки вологувате, довго не черствіє. Рецепт абсолютно простий, доступний людям без великого кулінарного досвіду. До речі, ця простота й відсутність “хімічних” складових − найкращі ознаки традиційної народної страви. Та й часу це займе зовсім небагато − ось спробуйте! ;)

Читати далі »

7 квітня 2017   (оновлено 17.04.2017)   //   Категорії: Актуальне, Не тільки етнологія, Новини, ОГЛЯДИ   ·      

Ханґ, HAPI drum, глюкофон – новітній традиційний музичний інструмент

Катерина МІЩЕНКО

Глюкофон HAPI Slim Tuneable   Вступ
  З історії глюкофона
  Глюкофон HAPI Slim Tuneable − конструкція, інструкція, звучання
  Глюкофон по-українському: що і як легко грати
  Як обрати свій глюкофон
  Джерела

Ця публікація − легкий дотик до великої й цікавої теми про природню спільність прадавніх культур усього людства. Чим архаїчніші культурні явища ми сьогодні розглядаємо, тим більше знаходимо спільного в українців з багатьма іншими народами. Причому тут не йдеться про запозичення: хіба ж можна говорити, що якийсь народ у іншого запозичив лінію, коло, трикутник? Це просто загальнолюдські основи орнаменту.

Те ж саме стосується найпростішої й найприроднішої музики. Музикологи стверджують, що загальною основою найдавніших обрядових мелодій є пентатоніка. Щоб краще зрозуміти суть цього поняття, радимо переглянути невеличке ДУЖЕ ЦІКАВЕ відео музичного педагога Вадима Каневського: “Пентатоніка: магія й еволюція”.

На початку 21-го століття в Європі був винайдений музичний інструмент, який цілком можна назвати універсально-етнічним: він поєднав у собі новітню конструкцію і прадавню пентатонічну основу гри. Він став явищем, яке відбиває стихійний потяг людей до “природнізації” свого емоційного життя й музичного побуту − повернення до витоків. Сьогодні це явище швидко розповсюджується, і багатьом уже знайоме кумедне слово: глюкофон.

Власне, якщо розібратися, нічого смішного в слові немає: glück німецькою мовою означає “щастя”! І, здається, названо так цей музичний інструмент неспроста.

Читати далі »

ЖИТТЯ МАМАЇВСЬКОЇ КОБЗИ, або ЩО ТАКЕ БАНДУРКА

Життя мамаївської кобзи Виставка під назвою “Життя мамаївської кобзи” триває у Музеї Івана Гончара за програмою “Кобзарської Трійці – 2015”, з 30 травня до 14 червня 2015 року.

Її експозиція відповідає на питання, куди подівся інструмент Козака Мамая – аналог сучасної гітари, і чому його місце в українській музичній традиції тривалий час залишалося вільним.

Справді, багата музична культура українців просто не могла бути позбавлена універсального побутового інструмента, розміри якого дозволяли б мати повноцінний бас і давати гарний супровід. Це був інструмент і до співу, і до танцю. Згадаймо Мамаєве: “Гей, бандуро моя золотая! Коли б до тебе дівчина молодая – скакала б, плясала б аж до лиха, що не один чумак одцурався б солі міха!..”

Звівши докупи історичні джерела, фольклорні записи початку 20-го століття і переконливу наукову гіпотезу 1970-х років, ми одержали цілісний, послідовний результат, який проілюстрували друкованими матеріалами, експонатами Національного музею народної архітектури та побуту України та окремими живими інструментами, позиченими у власників.

Читати далі »

Віктор Захарченко й пісні Кубані: з архівних матеріалів

Катерина МІЩЕНКО

Іван Гончар і Віктор Захарченко Кожен, мабуть чув спів уславленого Кубанського козачого хору. Нещодавно цей колектив відсвяткував своє 200-річчя, і останні сорок років ним керує Віктор Захарченко – людина з гарячим серцем, над усе залюблена в народні пісні чорноморських козаків.

Слава й мистецькі звершення хору – це лише маленька частка величезної людської праці, глибоко закоріненої в традиційний народний спів Кубані. Кожна пісня проходить тут свій шлях: від глибин народної свідомості через фольклорний запис – до обробки й сценічного втілення для колективу. Співаки-професіонали вчаться безпосередньо з народних джерел, подорожуючи по станицях і переймаючи пісні від місцевих співочих гуртів. Усвідомлюючи важливість народного побутового співу для життя кубанців, Віктор Захарченко працює не лише на відтворення, але й на продовження традицій, інтенсивно навчаючи цьому й молодь…

Читати далі »

Виставка “Микола БУДНИК − майстер, художник, поет” (до 60-річчя з дня народження)

Катерина МІЩЕНКО

Афіша виставки З 22 червня до 28 липня 2013 року Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” у рамках VI Всеукраїнського фестивалю епічної традиції “Кобзарська Трійця – 2013” проводив виставку “Микола БУДНИК – майстер, художник, поет” до 60-річчя з дня народження Миколи Петровича Будника [1953 – 2001].

Ця виставка – зустріч із світлою пам’яттю, яку лишив по собі видатний майстер музичних інструментів, художник, поет, зберігач і співотворець українського епосу, багаторічний цехмайстер Київського Кобзарського Цеху.

Розлетілися по світу Будникові бандури, кобзи, ліри, гусла – лише невеличку частку зроблених ним інструментів пощастило зібрати на цій виставці. Живе дерево з його рук і нині дзвенить піснями й танцями, збираючи довкола себе вдячних слухачів.

Тонкі прозорі акварелі Миколи Будника – художника вражають філософським сприйняттям світу й символічністю мистецьких та світоглядних концепцій. А його поезії, натхнені баченням Дива серед сірих буднів і Всесвіту в звичному довкіллі, здавна ставали афоризмами для тих, хто його знав.

Тож дивимося, слухаємо й відчуваємо сьогодні срібні струни, лагідні барви, пісню і слово, що стали продовженням українських мистецьких традицій…

Читати далі »

Перша виставка Кобзарського цеху в Києві, травень 1998

Катерина МІЩЕНКО

Буклет виставки

Збіговисько зір на небі й добра воля багатьох людей навесні 1998 року вперше оприлюднили для громадськості великий і цікавий доробок Київського Кобзарського цеху, і зокрема школи майстра Миколи Будника.

Про цю пам’ятну для нас подію − виставку традиційних кобзарських музичних інструментів у галереї “Триптих”, що на Андріївському узвозі, лишилося багато матеріалів: світлин, текстів, споминів. А ще − оригінальний буклет “Традиційні музичні інструменти Руси-України”

Публікуємо тут прес-реліз, текст про інструменти українською та англійською мовами та PDF-версію буклета.

Читати далі »

Етнографічні скансени – машини часу

НОВИНИ – etnoua.info

Козацька церква 18 ст. з Черкащини, НМНАПУ На “Україні Споконвічній” будемо знайомитися ближче з давніми й сучасними музеями проcто неба, які сьогодні є острівцями раю для реконструкторів української старовини.

УВАГА!
Подані на сайті матеріали про музеї не обов’язково є актуальними для сьогоденних музейних експозицій.
По актуальну інформацію радимо звертатися на офіційні сайти музеїв. Усі разом їх можна знайти в розділі   “Цікаві сайти”.

  

  • Скансени − Музеї просто неба: тут трошки історії… зовсім небагато :)
  • Національний музей народної архітектури та побуту України у ПироговіЗНАЙОМСТВО
  • Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у Переяславі-ХмельницькомуЗНАЙОМСТВО

 

17 липня 2012   (оновлено 31.10.2015)   //   Категорії: На інших сайтах, Новини, ОГЛЯДИ   ·   Теґи:    

Кобзарські музичні інструменти: давнина і сучасність

Катерина МІЩЕНКО

Козак Мамай. Поч. ХХ ст. Кобза Виставка під такою назвою відбулася в травні 2010 року під час проведення Фестивалю української епічної традиції “КОБЗАРСЬКА ТРІЙЦЯ – 2010″ у Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара”.

На виставці були представлені репродукції народного живопису та інструментів з нього в приблизно-реальних розмірах – а поруч живі інструменти майстрів Київського Кобзарського Цеху, зроблені за традиційними зразками. Ілюстративну основу виставки виготовили Михайло МАТІЙЧУК та Іван КУШНІР.

Віртуальну публікацію ми доповнили позавиставковими матеріалами, зокрема світлинами кобз, реконструйованих і виготовлених у 1960-70-і роки майстрами Миколою Прокопенком, Василем Зуляком та Іваном Скляром (збірка Національного музею народної архітектури та побуту України).

Читати далі »

Українські Карпати у творах Галини ЗУБЧЕНКО

Катерина МІЩЕНКО

Галина Зубченко. Біжить-дзвенить блакитна річка Галина Зубченко Кому доводилося бувати в Карпатах, той i через багато рокiв пригадає їх смерековий дух, стрiмкi скелi й бурхливi потоки. Врiзаються у пам’ять поетичнi враження вiд пiсень i легенд цього краю, створених так близько вiд неба i пройнятих вiльними гiрськими вiтрами. Хто зійде крутою стежкою до самих вершин, вслухаючись у спокiйне й величне життя гiр, той зiллється з ними душею i назавжди полюбить Карпати.

Така щаслива доля спiткала й художницю Галину Олександрiвну ЗУБЧЕНКО. Ще замолоду її на все життя причарували гори i горяни.

Читати далі »

7 травня 2012   (оновлено 28.01.2015)   //   Категорії: ВИДАННЯ, ГАЛЕРЕЇ, Новини, ОГЛЯДИ   ·   Теґи: , , , ,    

Виставка “НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ зі збірки НМНАП України” (пам’яті Ігоря ШРАМКА)

Катерина МІЩЕНКО

Цимбали. 1940-і рр. Тернопільщина 26 травня − 12 червня 2011 р. в Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара” відбулася виставка, присвячена пам’яті дослідника і збирача народних музичних інструментів Ігоря ШРАМКА – “Народні музичні інструменти зі збірки Національного музею народної архітектури та побуту України”.

Експозиція презентувала частину величезного доробку Ігоря Шрамка [1938 – 2010] − непересічного дослідника і збирача народних музичних інструментів. Його зусиллями було зібрано понад 600 унікальних експонатів, які разом складають цілісну картину українського музичного побуту ХХ століття. Виставку було відкрито до дня народження Ігоря Шрамка, 26 травня; вона діяла до 12 червня − до завершення фестивалю “Кобзарська Трійця”.

Пропонуємо Вашій увазі огляд експозиції та коментарі.

Читати далі »

Сторінка12