Майстер Микола БУДНИК розповідає про виготовлення музичних інструментів – відео, 1993 рік


Дивитися на YouTube >>

Микола Будник, цехмайстер Київського Кобзарського Цеху, розповідає про виготовлення музичних інструментів. Відеозапис зроблено 1993 року в цеховій майстерні, м.Ірпінь під Києвом. Розмову веде Василь Хитрук, участь у зйомці – Василь Музика.

Виставка “Микола БУДНИК − майстер, художник, поет” (до 60-річчя з дня народження)

Катерина МІЩЕНКО

Афіша виставки З 22 червня до 3 липня 2013 року Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” у рамках VI Всеукраїнського фестивалю епічної традиції “Кобзарська Трійця – 2013” проводив виставку “Микола БУДНИК – майстер, художник, поет” до 60-річчя з дня народження Миколи Петровича Будника [1953 – 2001].

Ця виставка – зустріч із світлою пам’яттю, яку лишив по собі видатний майстер музичних інструментів, художник, поет, зберігач і співотворець українського епосу, багаторічний цехмайстер Київського кобзарського цеху.

Розлетілися по світу Будникові бандури, кобзи, ліри, гусла – лише невеличку частку зроблених ним інструментів пощастило зібрати на цій виставці. Живе дерево з його рук і нині дзвенить піснями й танцями, збираючи довкола себе вдячних слухачів.

Тонкі прозорі акварелі Миколи Будника – художника вражають філософським сприйняттям світу й символічністю мистецьких та світоглядних концепцій. А його поезії, натхнені баченням Дива серед сірих буднів і Всесвіту в звичному довкіллі, здавна ставали афоризмами для тих, хто його знав.

Тож дивимося, слухаємо й відчуваємо сьогодні срібні струни, лагідні барви, пісню і слово, що стали продовженням українських мистецьких традицій…

Читати далі »

ВІДЕОКАРТИНКИ про Музей Івана Гончара – 5 по 10 секунд!

Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО

Дивитися на YouTube

Маленькі візуальні образи з життя нашого Музею – заходьте! :) Тут їх п’ять в одному відео. Докладніше про них – дивимося всю публікацію…

Читати далі »

Деякі конструктивні та художні знахідки з традиційного побуту Чорнобильського Полісся − Михайло МАТІЙЧУК, Володимир МОГИЛЕВСЬКИЙ

Предмети традиційного побуту

За статтею: Михайло МАТІЙЧУК, Володимир МОГИЛЕВСЬКИЙ. Селянський дизайн поліщуків / Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель: Збірник наукових праць. Спеціальний випуск: Засоби монументально-декоративного мистецтва та дизайну в міському середовищі. – Київ, 2006. – С.126-136.

Навіть побіжне ознайомлення з витворами сільських майстрів різних реґіонів України переконливо засвідчує органічне поєднання у традиційних побутових речах утилітарного та естетичного – при мінімумі виражальних засобів. Фактично на практиці втілюється класична формула: “функція визначає форму”. Народні майстри керувалися у своїй роботі успадкованими традиціями, власною інтуїцією та природним розумінням краси. Останнє можна визначити як доцільне, відтак – красиве.

Дана розвідка обмежується реґіоном Полісся та спробою аналізу господарських виробів з дерева.

Читати далі »

Перша виставка Кобзарського цеху в Києві, травень 1998

Катерина МІЩЕНКО

Буклет виставки

Збіговисько зір на небі й добра воля багатьох людей навесні 1998 року вперше оприлюднили для громадськості великий і цікавий доробок Київського Кобзарського цеху, і зокрема школи майстра Миколи Будника.

Про цю пам’ятну для нас подію − виставку традиційних кобзарських музичних інструментів у галереї “Триптих”, що на Андріївському узвозі, лишилося багато матеріалів: світлин, текстів, споминів. А ще − оригінальний буклет “Традиційні музичні інструменти Руси-України”

Публікуємо тут прес-реліз, текст про інструменти українською та англійською мовами та PDF-версію буклета.

Читати далі »

Стаття “Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині” − Михайло МАТІЙЧУК

Гуцульська хата і комора, НМНАПУ

Михайло МАТІЙЧУК. Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині / Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.45. – Львів, 2010. – С.463-495.

Гуцульщина – край смерекових лісів. Великі масиви струнких смерек, що густо вкривають карпатські гори, були благодатним матеріалом, який застосовувався в народному будівництві. Із смереки гуцули зводили зрубні хати, господарські та виробничі будівлі.

Народне дерев’яне будівництво на Гуцульщині формувалося протягом багатьох століть. Покрівельні техніки є невід’ємною частиною традиційного народного будівництва. Вони формували силует і естетику даху, а відтак і художній образ та архітектоніку споруди.
Читати далі »

Стаття “Конструктивні форми в інтер’єрах притул-хлівів на Гуцульщині”

Михайло МАТІЙЧУК

Хата-ґражда

Гуцульське народне будівництво має низку самобутніх рис, які для багатьох сьогодні видаються екзотикою. Стаття, написана на основі експедиційних матеріалів, розкриває одну з таких сторінок традиційного господарювання цього краю.

Доволі часто давню гуцульську хату з трьох боків оточують притули – господарські приміщення, у яких колись взимку тримали овець і ягнят, а також зберігали різний реманент і продукти харчування. Таким чином худоба могла грітися біля теплих стін хати, водночас зігріваючи й людське житло.

Усередині притул все було дуже доцільним – зручним як для їх мешканців, так і для господарів. Про застосування народного досвіду при будівництві та обладнанні таких приміщень тут і піде мова.

Читати далі »

Традиційне народне в сучасній суспільній свідомості

У хаті. Косівщина

Михайло Матійчук, Катерина Міщенко. Традиційне народне в сучасній суспільній свідомості (на матеріалах етнографічних експедицій Україною 1994–2011 рр.). // Актуальне народне: Інтерпретації традиційної культури. Матеріали VII Ювілейних Гончарівських читань / Упор. і наук.ред.І.Пошивайло. – Київ: НЦНК “Музей Івана Гончара”, 2011. – С.293-306.

Працюючи сьогодні в етнографічних експедиціях, зустрічаємо немало цікавих явищ, пов’язаних з українською традицією. Це немовби своєрідні острови народної культури у свідомості нашого суспільства.

Накопичивши певний досвід збирання подібної інформації, бачимо, що збереження та існування споконвічного і традиційного у сьогоденні має свої закономірності. Про них і піде мова – у застосуванні до традиційних технологій, матеріальних пам’яток та фольклору.
Читати далі »

Книга “НАРОДНА АРХІТЕКТУРА УКРАЇНИ В ІЛЮСТРАЦІЯХ” Віктора САМОЙЛОВИЧА

НОВИНИ – etnoua.info
Обкладинка

Самойлович В.П. Народна архітектура України в ілюстраціях. − К.: Абрис, 1999. − 281 с., іл. − Бібліогр.: с.281.

Продовжуємо публікувати класику з української народної архітектури. Цього разу − унікальне видання, яке вийшло свого часу тиражем лише 300 примірників. Автор книги, Віктор Петрович Самойлович − доктор мистецтвознавства, професор, головний науковий консультант при створенні Музею народної архітектури та побуту України.

Ця книга − справжня подорож у казку народного мистецтва і скарбницю народних архітектурних традицій. А художник і дизайнер знайде в ній чудовий матеріал для сьогоденної власної творчості…

Докладніше див. ТУТ >>>

Книга “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТЛО” Віктора САМОЙЛОВИЧА

Ілюстрації до книги

Самойлович В.П. Українське народне житло (кінець ХІХ − початок ХХ століть). − К.: Наукова думка, 1972.

Маловідоме, але дуже цінне видання, у якому викладено основи типології української хати.

Класик дослідження народної архітектури Віктор Петрович САМОЙЛОВИЧ залишив по собі багату наукову спадщину, важливою складовою якої є, зокрема, типологічні замальовки з натури.

Читати далі »

Сторінка12