Фільм “Іван ГОНЧАР: УКРАЇНА СПОКОНВІЧНА”

Він був правдивим свічадом життя і долі України в буремному двадцятому столітті, яке поволі стає історією – ґрунтом для України майбутньої.
 

…Для сотень людей Іван Гончар став учителем.

Для десятків тисяч зустріч із ним стала незабутньою.

Ціле покоління мистецьких і культурних діячів-шістдесятників пам’ятає хатній музей Гончара – унікальний осередок збереження народної спадщини.
 

Оглядаючи музей, відвідувачі слухали пояснення господаря і записане на магнітофонну плівку його вступне слово. Цей запис був зроблений на початку 80-х років; у ньому стисло викладено засади висвітлення української традиційної культури.
 

Ось перед вами чарівна душа нашого великого і стародавнього УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.

Його думи, його поезія, його хист, його віковічний дух зафіксовані в оцих безцінних скарбах, які ви бачите перед собою.

У цих невеличких затишних світлицях ви відчуєте широкі простори нашої рідної Батьківщини, відчуєте запашність і чарівність стародавньої полянської землі – КИЇВЩИНИ і ВОЛИНІ, екзотичної ГАЛИЧИНИ і мальовничої ПОЛТАВЩИНИ, краси України – ПОДІЛЛЯ, багатобарвної ЧЕРНІГІВЩИНИ.

Тут ви відчуєте дух козацької волі, що буяла в розлогих степах України. Тут ви відчуєте глибину віків нашої славної історії, сприймете шелест жита, шум гаїв, спів соловейка, щебетання жайворонка, сльози матері і щастя закоханої дівчини…

Важко, просто неможливо розповісти вам про все, що ви тут побачите. Для цього треба розповісти всю історію нашого народного мистецтва, що, звичайно, недосяжно при першій зустрічі.
Тому я зроблю тільки коротенький пролог з тим, щоб збудити зацікавленість та відкрити очі на багатющу спадщину нашого народу.
 

Помірковане підсоння УКРАЇНИ, чарівна природа, бурхлива героїчна історія нашого народу сформували поетичну й героїчну душу його, яку він виявив у своїй безмежно багатій, розмаїтій творчості.

Наш народ так любив поезію, що жодного дня не був без неї, усі клітини його свідомого життя пройняті поезією.

Нема предмета – від ложки до писанки, до великої будівлі – який би не був по-мистецькому оздоблений, як не було й того дня, свята чи події в родинному житті неопоетизованих. Усе життя – від народження до смерті – українця супроводжувала поезія, навіть умирав він поетично, бо не було такого небіжчика, якого не оплакано народним голосінням, своєрідним народним реквіємом аж до могили. Коли не було рідних, голосили найняті чужі люди… І труну спускали в могилу не інакше, як на вишиваному чи тканому рушникові.

ТОМУ Й НЕ ДИВНО, що український народ називають народом-поетом, народом-митцем, народом-співцем.
 

Цільний образ нашої народної культури можна спостерігати під час видатних подій побуту, – скажімо, весілля, яке можна без перебільшення назвати народною оперою, що виконується протягом тижня в супроводі всіх проявів української національної культури.

Поєднується в цій опері пісня, музика й танок, що на тлі декорованої народним мистецтвом хати в найбарвистішому національному вбранні її учасників являє собою по суті неперевершену за красою побутову картину. Кожний прояв народної творчості тут був неподільним у своїй взаємодії.
 

І чарка мала, і горілки нема,
Хилю, хилю – не тече, коло серця пече!
 

Це мистецтво наймогутніше, найхарактерніше, найдосконаліше, воно витворене генієм усього народу за довгі віки існування нації. ВОНО Є МАТІР’Ю ВСЬОГО І КОЖНОГО ПРОФЕСІЙНОГО МИСТЕЦТВА І СЛУЖИТЬ НЕВИЧЕРПНИМ ДЖЕРЕЛОМ НАТХНЕННЯ ДЛЯ НАШИХ МИТЦІВ В УСІХ ВИДАХ МИСТЕЦТВА.
 

Мистецькі скарби нашого народу, які я зібрав з усієї України, допоможуть вам познайомитись з мистецькою культурою його. Культура ця безмежно багата, різнобарвна, розмаїта, високомистецька, волелюбна.

Досліджуючи її довгі роки, я в цьому переконався на конкретних витворах, аналізуючи її розвиток, закономірності, характер.

Ось про цей характер і хочеться сказати кілька слів.
 

Український народ прожив багату і бурхливу історію на лоні сонячної, мальовничої природи. Жити йому довелось на роздоріжжі, через яке проходило багато різних народів і племен. Рухались вони зі сходу на захід і з заходу на схід, з півдня на північ і з півночі на південь. Майже кожен з них зазіхав на нашу багату землю. У таких тяжких, складних умовах нашому народу доводилось віковічно захищати свою волю від ворожих зазіхань, доводилось бути й поневоленим. Боротьба за свою волю виховала у нашого народу найяскравішу, найхарактернішу традиційну рису – ВОЛЕЛЮБНІСТЬ.

Ця риса спричинилася до того, що вже в кінці XVI ст. на Україні здійснювалась найперша в той час демократія. Це виявилось навіть у війську, у козацьких Радах, на яких вільними голосами обиралось усе керівництво від сотника до гетьмана, і то тільки на один рік. Запорізька Січ стала найміцнішим бастіоном демократії та свободи не тільки в себе, але й для сусідніх народів.

Вихований у волелюбному дусі, український народ пронизав і всю свою творчість волелюбним характером. Не раз втрачаючи волю, незалежність, тужив за нею, і цю тугу та боротьбу за волю відтворив у всіх проявах своєї творчості – у безмежному морі задушевних пісень, дум, легенд; у малярстві, вишивці, гончарстві, ткацтві тощо. Особливо любовно оспівав він своїх національних героїв, на яких так багата була Україна.
 

Зібрав війська сорок тисяч
В місті Жаботині,
Обступили город Умань
В обідній годині.
Гей, не журись, Україно!..
 

Запорожці – найбільші у свій час носії волі – кохалися в червоному кольорі.
 

Коли до цього ще додати інші високомистецькі риси нашого народного мистецтва, як от колоритність, вдале сполучення кольорів і тонів, ніжний тонкий смак, то матимемо збірність тих високих рис, які характеризують наше народне мистецтво.

Все що ви бачите перед собою – вишивані і ткані рушники, скатерки, картини, образи, мальовниче гончарство, вбрання – усе це та сама чарівна поезія нашої пісні, нашої думи, заспівана розмаїтими засобами – засобами вишиття, ткацтва, малярства, гончарства тощо.
 

Отака коротенька характеристика нашої народної мистецької культури.
 
Усе, що ви перед собою бачите, хай збудить у вас почуття палкої, найщирішої любові до поетичної душі матері-України, і любов ця стане могутнім стимулом для її прекрасного майбутнього та буйного розквіту!
 

Будуймо її – вчора, сьогодні, завтра…
 

He is also one of the inspirers of the Ukrainian revival of the 60’s, the confrontation of the 70’s, the unavoidable changes of the 80’s, and the powerful national wave of the early 90’s.

He was a true beacon of life and destiny of Ukraine in the stormy 20th century, which gradually becomes history and the ground for Ukraine of the future.
 

…For hundreds, Ivan Honchar became a teacher.

For tens of thousands, meeting him was unforgettable.

An entire generation of artists and cultural figures of the 60’s remember his home museum, a unique center for the preservation of national heritage.

Visitors of the museum listened to the explanation of the founder and his introduction recorded on tape. This recording was made in the early 80’s. It briefly covers the principles of presenting the Ukrainian traditional culture.
 

Here is open to you the magic soul of our great and ancient UKRAINIAN NATION.

Its thoughts, its poetry, its talent, its everlasting spirit are enshrined in these priceless treasures, which you can see in front of you.

In these little cozy rooms you will experience the vastness of our dear Homeland, the aroma and magic of the ancient Polyanska Land, Kyiv and Volyn, the exotic Galicia and the picturesque Poltava, the Ukrainian beauty Podillya, the colorful Chernigiv.

Here you will feel the freedom of Cossacks who thrived in the lush plains of Ukraine. Here you will feel the centuries of our glorious history, hear the rustling of rye, the murmur of trees in the grove, the song of a nightingale, the twittering of a lark, mother’s tears, and happiness of a lass in love…

It is hard, simply impossible to tell you about everything you will see here. For this, the whole history of our national art has to be presented, which is of course impossible at the first meeting.

So I will make only a brief introduction in order to pique your interest and open your eyes to the rich heritage of our people.
 

The sunny land of Ukraine, its charming nature, the turbulent history of our people formed its poetic and heroic soul, which was manifested in its infinitely rich, diverse creativity.
Our people are so fond of poetry that they could not live a single day without it. Every part of its conscious life is infused with poetry.

Every item, from a spoon to an Easter egg to a large building, is decorated with art. Similarly, every day, holiday and an event in the family life is permeated with poetry. The whole life of the Ukrainians – from birth to death – is surrounded by poetry. They even died poetically because every diseased one was bewailed by the public mourning, a kind of folk requiem even to the grave. When there were no relatives, strangers were hired to do the mourning… And the coffin was lowered into the grave on an embroidered or woven towel.
So it is not a surprise that the Ukrainian people are called poetic people, artistic people, people with a song.
 

The integral nature of our folk culture can be seen during special events of everyday life. For example, a wedding without overestimation can be called a folk opera lasting one week and accompanied by all aspects of Ukrainian national culture.

This opera combines songs, music, and dance against the backdrop of a home decorated by folk art, with participants wearing national costumes. It is an everyday event of unsurpassed beauty. Here all expressions of folklore are undivided in their interaction.
 

My glass is too small, and there is no gorilka,
I cannot drink even if I try, but my heart is burning!
 

This art is the most powerful, the most characteristic, the most perfect. It is created by the genius of people during many centuries of the existence of our nation. It is the origin of all professional art and the inexhaustible source that inspires our artists in every art form.
 

The artistic masterpieces of our people that I gathered from all over the Ukraine, will help you get acquainted with the Ukrainian artistic culture. This culture
After many years of studying Ukrainian culture, I convinced myself that the above is true, based on specific examples as well as my analysis of its development, style, and character.

It is about this character, that I would like to say a few words.
 

Ukrainian people lived a rich and turbulent life surrounded by the abundant natural beauty. They had to live at the crossroads traveled by many different peoples and tribes. These people were moving from east to west and from west to east, from north to south and from south to north. Almost every one of them tried to conquer our rich land. Under these difficult circumstances, our people always had to protect their freedom against the enemy, and were enslaved from time to time. The ceaseless fight for freedom has given our people their brightest and most characteristic feature – the love of freedom.

As a result, towards the end of the 16th century, Ukraine developed the first democracy of that time. This manifested even in the army, where all the officers of the Cossack Councils were elected by free voting, from a centurion to the commander-in-chief, and that only for one year! The natural fortress known as Zaporizhzhya Sich became the strongest bastion of democracy and freedom not only for Ukraine but also for the neighboring nations.

Nourished by the love of freedom, Ukrainian people created a freedom-loving culture. The experience of losing freedom, independence, longing for it and struggling to recover it, appears in all creative works – in the vast sea of intimate songs, ballads, legends, in painting, embroidery, pottery, weaving and more. With a special love, Ukrainian people portrayed in songs their national heroes who were rich in number.
 

He gathered troops of forty thousands
In the town of Zhabotyn,
They approached the city of Uman
Around noon.
Hey, do not worry, Ukraine!..
 

Cossacks, the foremost examples of freedom in their own time, delighted in red color.
 

When we supplement this with other highly artistic aspects of our art, such as colorfulness, suitable mixing of colors and tones, and delicate taste, we have the synergy of prominent features that characterizes our national art.

Everything you see around you – woven embroidered ritual towels, table clothes, pictures, images, artistic pottery and costumes – has the same magic as the poetry of our songs, our ballads, played to a different tune – through embroidery, weaving, painting, pottery and more.
 

This was a short description of our national artistic culture.
 
Hopefully, everything you see here will awaken in you the passionate feeling of sincere love for the poetic soul of Mother Ukraine, and this love will become a powerful catalyst of her wonderful future and powerful revival!
 

Let us build it, yesterday, today, tomorrow …