ВИДАННЯ

116-літній інформатор Д.Яворницького – Іван Розсолода. Ілюстрація з Частини ІІ першого видання двотомника Дмитра Яворницького "Запорожжя в залишках старовини і переказах народу" – 1888.

За виданням: Дмитро Яворницький. Запорожжя в залишках старовини і переказах народу. – Ч.II. – Дніпропетровськ: “АРТ-ПРЕС”, 2005. – C.3-29.

• Вступ  • Про Івана Розсолоду і його родину  • Про батька-запорожця  • Звідки бралися запорожці  • Запорозьке привілля й довкілля  • Про гніздюків і січовиків  • Війни та протистояння  • Запорожці на відпочинку  • Запорозькі люльки  • Запорозька музика  • Господарство запорожців  • Укріплення й помешкання  • Їжа й посуд у запорожців  • Запорозьке вбрання  • Зброя у запорожців  • Козацькі коні  • Гроші у запорожців  • Запорозьке врядування  • Здоров’я й довголіття  • Характерники. Християнство на Запорожжі  • Козацький похорон  • Куди поділися запорожці  • Біля двору Івана Розсолоди  • Плани й карти у книзі  • Деякі висновки з погляду сьогодення  • Джерела 

Довкола козаків і козацької старовини сьогодні твориться багато легенд і майже-казкових уявлень. Якими ж вони були насправді? Класикові української історії та музейництва Дмитрові Яворницькому колись пощастило зустріти майже-очевидця тих часів: навіть не онука, а сина запорозького козака! Іван Гнатович Розсолода, улюблений син січовика Гната Недоступа, у свої сто шістнадцять(!) років зберіг пам’ять про батькові оповіді з козацького побуту, а багато що встиг побачити й на власні очі.

Ці справді безцінні записи Дмитро Іванович вмістив у своїй першій великій монографії “Запорожье в остатках старины и преданиях народа”, розпочавши ними її другу частину. Будучи вперше опублікованою 1888 року, ця інформація разюче відрізняється від усіх інших оповідей на козацьку тематику, які вже значно більше повиті серпанком легенди.

Публікуємо сьогодні тут розповідь Івана Розсолоди, викладену Дмитром Яворницьким, без жодних змін, окрім розбиття великих шматків тексту на тематичні розділи й логічні абзаци — для легшого їх сприймання. Усі виділення в тексті також зроблені нами.

Наводимо також усі ілюстрації, вміщені в монографії, згрупувавши їх за темами розповіді.

Continue reading “Життя козаків-запорожців: Іван Розсолода – син січовика, 116-літній інформатор Дмитра Яворницького” →

Людмила Огнєва. Вишивані речі дорослим і малечі. − Донецьк, 2009. − 40 с., іл.

До збірки “Вишивані речі дорослим і малечі” увійшли моделі одягу для немовлят, дошкільнят, дорослих дівчат. Господиням пропонуються сукні вечірні та для інших урочистостей.

Моделі одягу розроблені художниками України, українських діаспор Америки та Канади, вперше були надруковані на сторінках журналів “Краса і мода” (Донецького та Київського Будинків моделей одягу) і “Наше життя” (Союз Українок Америки). Книжка буде цікава як для починаючих майстринь, так і для тих, хто вже має значний досвід.

Continue reading “Збірка “Вишивані речі дорослим і малечі” − Людмила ОГНЄВА, 2009″ →

Що ми знаємо про Донбас? // Матеріали науково-практичної конференції / Упорядник Людмила ОГНЄВА. − Донецьк, 2009. − 164 с., іл.

Науково–практична конференція “Що ми знаємо про Донбас?” відбулася у жовтні 2006 року в межах програми “Україна на новому шляху” Донецького відділу Союзу українок. Учасниками конференції були наукові співробітники музеїв Києва та Донецької області, вчителі, студенти та учні навчальних закладів Донеччини.

Більша частина досліджень торкалася етнографічних питань та розвитку ремесел у краї. Не лишилися поза увагою і актуальні питання сьогодення.

Continue reading “Збірник статей “Що ми знаємо про Донбас” – упорядник Людмила ОГНЄВА, 2009″ →

Іван Гаврилович Прижов [1827–1885] – російський публіцист, історик, етнограф. Фото з сайту prijov.ru Іван Гаврилович ПРИЖОВ [1827–1885] – російський публіцист, історик, етнограф. Автор робіт з історії народного побуту Росії й України. Найвідоміші праці присвячені історії шинкарства та жебрацтва.

Людина складної долі й високого інтелекту, Іван Прижов знав жебрацьке та пияцьке середовище зсередини, досліджуючи його не лише з архівних джерел, але й з власного досвіду спілкування. У своїх працях Прижов висловлював немало революційних на той час думок, зокрема порівнюючи народні традиції та менталітет в Росії і “в Украйні”.

Прикметною, зокрема, є праця І.Прижова “Нищие на святой Руси”, видана у Москві 1962 року. Другий її розділ, про жебраків-співців, значною мірою присвячений українській кобзарській традиції. Цитуємо сучасною мовою за виданням: И.Г.Прыжов. Нищие на святой Руси. – Москва, 1862. – С.8-51. Виділення кольором – наше (Студія МИ).

Continue reading “Іван ПРИЖОВ про кобзарство – 1862 рік” →

Стор. 1 Програми "Обрядове коло", Київський Кобзарський Цех, 2000. Стор. 6 Програми "Обрядове коло", Київський Кобзарський Цех, 2000.

Творче об’єднання “Київський кобзарський цех”: Програма “Обрядове коло” / Буклет; українською та англійською мовами. – Київ, 2000. – 8 с., іл.

Добре пам’ятний проект Кобзарського цеху, що завершився виставкою музичних інструментів у приміщенні Центру сучасного мистецтва “Совіарт”, Київ, вул. Костьольна, 10.

Continue reading “Кобзарський цех, програма “ОБРЯДОВЕ КОЛО” – 2000″ →

Там на Лемковині помедже горами: Туристський пісенник / Упор. Лех Лях [Лех Конопніцький]. – Варшава, 1981. – 62 с., іл., нот.

Чудова майже-самвидавна добірка для практичного вжитку − кілька десятків українських лемківських, трохи словацьких та лужицьких пісень з гітарними акордами. Це перша збірочка, упорядкована Лехом КОНОПНІЦЬКИМ (тут псевдо “Лех Лях”). Друга збірка цього упорядника теж є на сайті.

Тут зібрано чимало невідомих широкому загалові гарних пісень, які ми охоче запозичували в своєму товаристві. Деякі з них подаємо в комп’ютерному озвученні…

За відомості про упорядника збірки дякуємо п.Вікторові Мішалову!

Continue reading “Туристський пісенник “Там на Лемковині помедже горами” − 1981″ →

Снарский О.В. Шрифты-алфавиты для рекламных и декоративно-оформительских работ. − Киев: Реклама, 1979. − 152 с., ил.

Цікава книжка − і не лише з історичного погляду. Непроста наука шрифтотворення теж має своїх класиків. Одним із них, безперечно, є Олег Снарський, який у своїх розробках чимало уваги приділяв національним шрифтам. До речі, у шапці нашого сайту також використано шрифт “Снарський Устав”… :)

Гарний − на 600 dpi − скан цього видання, в якому є немало зразків українського стилю, ми знайшли на auben.livejournal.com. Дякуємо авторові публікації! :)

Continue reading “Книга “Шрифты-алфавиты для рекламных и декоративно-оформительских работ” − Олег СНАРСЬКИЙ, 1979″ →

Де гори Карпати, де Писаний Камінь: Туристський пісенник / Упор. Лех [Конопніцький]. – Варшава, 1982. – 58 с., іл., нот.

Унікальне видання, майже самвидав, здійснене в Польщі і підготовлене Лехом КОНОПНІЦЬКИМ (у збірці автор підписався просто “Лех”). Це другий його випуск туристичних пісень; у першому переважають пісні з Лемківщини.

Наведені тут народні й авторські пісні з акордами, школа гри на гітарі у двох уроках, маленька енциклопедія туристичного побуту і рекомендації щодо карпатських маршрутів дивним чином вміщаються у книжечці кишенькового формату. Дивимося й завантажуємо! :)

Continue reading “Туристський пісенник “Де гори Карпати, де Писаний Камінь” – 1982″ →

Катерина МІЩЕНКО

Збіговисько зір на небі й добра воля багатьох людей навесні 1998 року вперше оприлюднили для громадськості великий і цікавий доробок Київського Кобзарського цеху, і зокрема школи майстра Миколи Будника.

Про цю пам’ятну для нас подію − виставку традиційних кобзарських музичних інструментів у галереї “Триптих”, що на Андріївському узвозі, лишилося багато матеріалів: світлин, текстів, споминів. А ще − оригінальний буклет “Традиційні музичні інструменти Руси-України”…

Публікуємо тут прес-реліз, текст про інструменти українською та англійською мовами та PDF-версію буклета.

Continue reading “Перша виставка Кобзарського цеху в Києві, травень 1998” →

Обкладинка монографії Леопольда Ященка "Українське народне багатоголосся" – Київ, 1962 Титульна сторінка монографії Леопольда Ященка "Українське народне багатоголосся" – Київ, 1962

Леопольд ЯЩЕНКО. Українське народне багатоголосся – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. – 236 с., нот.

Праця присвячена історії українського народного багатоголосся, теоретичному аналізу його структурних форм та виконавських принципів, питанням взаємозв’язків народного багатоголосся і професійного пісенно-хорового мистецтва.

Може служити посібником для викладачів та студентів середніх і вищих музичних навчальних закладів, а також для керівників самодіяльних та професійних хорових колективів, композиторів, музикознавців, фольклористів.

Continue reading “Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962″ →