АУДІО

“Сєдовський” колядницький гурт в Ірпіні, Щедрий вечір 1998 року – АУДІО!

Колядки на сцені Цей запис давно вже чекав доброї нагоди, щоб вийти в люди :)

Одного разу – 1998 року – на Щедрий вечір “сєдовці” поїхали до Ірпіня. Гурт був чималий, десь до двох десятків хлопців і дівчат. Хлопці належали до Київського Кобзарського Цеху, дівчата були стихійно приєднані до колядувань кілька років тому.

Щедрували у пана Миколи Будника, до хати-майстерні якого всі приходили, як до себе додому; потім пішли по місту. Побували у Перехожуків, їхніх сусідів, заходили ще кудись, і ще…

Нарешті вже глибокої ночі повернулися в майстерню і порозсідалися, хто де зміг, у першій прохідній кімнатці біля кухні – на лавах, стільцях, хтось у коридорі, а хтось і в сінях на верстаку. Випили густого “будниківського” чаю з чим Бог послав, а далі Іван витяг диктофона і сказав:

– А тепер співаємо все підряд – ось сюди!..

Continue reading ““Сєдовський” колядницький гурт в Ірпіні, Щедрий вечір 1998 року – АУДІО!”

Лекція-коментар до публікації “Український рік: свята, що нас об’єднують” – Катерина МІЩЕНКО

НОВИНИ – etnoua.info etnoua.info Ця лекція про народні календарні свята відбулася 21 вересня 2017 року у Центрі культури та мистецтв НТУУ “КПІ” під час освітнього заходу Університету клубного працівника, організованого Київським міським центром народної творчості та культурологічних досліджень (cnt.kiev.ua). Її метою було представлення аудиторії культпрацівників методичної онлайн-публікації “Український рік: свята, що нас об’єднують”.

Тривалість − 40 хвилин. Розповідає старший науковий співробітник Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” Катерина Міщенко. У кінці коментує директор Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень п.Микола Пересунько.

Слухати (mp3):

Ханґ, HAPI drum, глюкофон – новітній традиційний музичний інструмент

Глюкофон HAPI Slim Tuneable

Катерина МІЩЕНКО

  Вступ
  З історії глюкофона
  Глюкофон HAPI Slim Tuneable − конструкція, інструкція, звучання
  Глюкофон по-українському: що і як легко грати
  Як обрати свій глюкофон
  Джерела

Ця публікація − легкий дотик до великої й цікавої теми про природню спільність прадавніх культур усього людства. Чим архаїчніші культурні явища ми сьогодні розглядаємо, тим більше знаходимо спільного в українців з багатьма іншими народами. Причому тут не йдеться про запозичення: хіба ж можна говорити, що якийсь народ у іншого запозичив лінію, коло, трикутник? Це просто загальнолюдські основи орнаменту.

Те ж саме стосується найпростішої й найприроднішої музики. Музикологи стверджують, що загальною основою найдавніших обрядових мелодій є пентатоніка. Щоб краще зрозуміти суть цього поняття, радимо переглянути невеличке ДУЖЕ ЦІКАВЕ відео музичного педагога Вадима Каневського: “Пентатоніка: магія й еволюція”.

На початку 21-го століття в Європі був винайдений музичний інструмент, який цілком можна назвати універсально-етнічним: він поєднав у собі новітню конструкцію і прадавню пентатонічну основу гри. Він став явищем, яке відбиває стихійний потяг людей до “природнізації” свого емоційного життя й музичного побуту − повернення до витоків. Сьогодні це явище швидко розповсюджується, і багатьом уже знайоме кумедне слово: глюкофон.

Власне, якщо розібратися, нічого смішного в слові немає: glück німецькою мовою означає “щастя”! І, здається, названо так цей музичний інструмент неспроста.

Continue reading “Ханґ, HAPI drum, глюкофон – новітній традиційний музичний інструмент”

Радіопередача у програмі “Золоті ворота”: струнні музичні інструменти Козака Мамая

nrcu.gov.ua 1 канал Українського Радіо, програма “Золоті ворота”. 10 серпня 2015 р., – 20 хв.

Ведуча: Олена Ткаченко.

Гість програми: старший науковий співробітник Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” Катерина Міщенко.

Слухати (mp3):

Радіопередача у програмі “Золоті ворота”: несподіванки музейної роботи

1 канал Українського Радіо, програма “Золоті ворота”. 18 липня 2015 р., повтор 20 липня 2015 р. – 20 хв. Ведуча: Олена Ткаченко.

nrcu.gov.ua Частина 2. Несподіванки музейної роботи

Гість програми: старший науковий співробітник Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” Катерина Міщенко.

Слухати (mp3):

ЖИТТЯ МАМАЇВСЬКОЇ КОБЗИ, або ЩО ТАКЕ БАНДУРКА

Життя мамаївської кобзи

Катерина МІЩЕНКО

Виставка під назвою “Життя мамаївської кобзи” триває у Музеї Івана Гончара за програмою “Кобзарської Трійці – 2015”, з 30 травня до 14 червня 2015 року.

Її експозиція відповідає на питання, куди подівся інструмент Козака Мамая – аналог сучасної гітари, і чому його місце в українській музичній традиції тривалий час залишалося вільним.

Справді, багата музична культура українців просто не могла бути позбавлена універсального побутового інструмента, розміри якого дозволяли б мати повноцінний бас і давати гарний супровід. Це був інструмент і до співу, і до танцю. Згадаймо Мамаєве: “Гей, бандуро моя золотая! Коли б до тебе дівчина молодая – скакала б, плясала б аж до лиха, що не один чумак одцурався б солі міха!..”

Звівши докупи історичні джерела, фольклорні записи початку 20-го століття і переконливу наукову гіпотезу 1970-х років, ми одержали цілісний, послідовний результат, який проілюстрували друкованими матеріалами, експонатами Національного музею народної архітектури та побуту України та окремими живими інструментами, позиченими у власників.

Continue reading “ЖИТТЯ МАМАЇВСЬКОЇ КОБЗИ, або ЩО ТАКЕ БАНДУРКА”

БАНДУРКА − мамаївська кобза: ЯК ГРАТИ ПО НОТАХ

bandurka.etnoua.info Бандурка-Yamaha Тих, хто має досвід гри по нотах на шестиструнній або семиструнній гітарі, бандуркою не здивуєш і не злякаєш. Від семиструнної вона на дві струни простіша; від шестиструнної відрізняється насамперед першою і п’ятою струною: на обох звук на тон нижчий від звичного.

Цікавим “бонусом” за таку зміну строю – і за компактніші розміри бандурки – є незвичайна легкість підбирання мелодії паралельно з акордом супроводу. Справді традиційне – просте, красиве і доцільне

Втім, ми сподіваємося, що ця публікація зможе трохи озброїти також і тих гітаристів, що навчаються грати з табів та акордів. Для таких людей зазвичай опанування нот є чимось схожим на потребу зайти в холодну воду. Воно то й можна… але починати ліньки… і маловідоме лякає :)

Проте нотна грамота опановується легко й швидко. Судіть самі – все необхідне можна вмістити на одній сторінці А4 формату!

Докладніше »

Нотні приклади для БАНДУРКИ − мамаївської кобзи

bandurka.etnoua.info Ці мелодії − лише приклади того, що можна грати на бандурці без особливої підготовки та офіційної музичної освіти. Подібні речі на ній легко підбирати самостійно майже з нуля. Лише на початку треба трохи терпіння, щоб віднайти бажану мелодію по першій струні; а тоді довкола неї підбираються акорди за схемами

Розіграні таким чином мелодії наводимо в публікаціях:

Різдвяне відеовітання Музею Івана Гончара та Музею-садиби Івана Козловського


Дивитися на Vimeo

Маємо добру нагоду в ці святкові дні разом пригадати, як понад півстоліття тому знаний у цілому світі співак Іван Козловський яскравим спалахом надії воскресив у музиці Українське Різдво.

Послухаймо фрагмент концерту І.С.Козловського з Великого залу московської консерваторії 18 січня 1970 року. Участь брали: “Большой хор Всесоюзного радио”, худ.кер.К.Птіца; Оркестр Большого театру СРСР, диригент І.Гусман. Жіночі голоси − Каріна та Рузана Лісиціан.

Continue reading “Різдвяне відеовітання Музею Івана Гончара та Музею-садиби Івана Козловського”

Добірка туристичних пісень

Публікуємо тут добірку туристичних пісень, уживаних ще з 1990-х років у середовищі етнографічного хору “Гомін”, дитячо-юнацької студії “Гомону”, яхтклубу “Стугна” і тернопільського товариства “Вертеп”.

Continue reading “Добірка туристичних пісень”