За публікацією: Ігор Шрамко. Українські народні музичні інструменти в Музеї народної архітектури та побуту УРСР. − Київ: Музей народної архітектури та побуту України, 1970-і. − 54 с.
Мембранофони та ідіофони. […] Барабани [з Карпат], що мають місцеву назву “бубен”, представляють собою відому всьому світові конструкцію двосторонніх барабанів.
[Так, наприклад,] “бубен”, роблений у Межигірському районі Закарпатської обл., має діаметр 46 см і ширину обруча 35 см, а роблений у Воловецькому районі Закарпатської обл. відповідно 49 см і 20 см. На обох інструментах зверху закріплено металеву тарілку (відповідно 35 см і 23 см у діаметрі), на якій грають залізним прутиком. На межигірському бубні шкіра з однієї сторони має шкіряний покров висотою десь 0,5 см.
Третій бубен привезено з Косівсього р-ну Івано-Франіквської обл. Він має діаметр обруча 69 см при нирині 26 см і, на відміну від закарпатських, багатий декор у вигляді латунних восьмикутних зірок, розміщених на обручі. Мідна тарілка (24 см у діаметрі) закріплена зверху, і грають на ній металевим прутиком.
Бубон-решето з Миколаївщини представляє відомий тип одностороннього інструмента із вставленими в обруч металевими (певно, мідними) “тарілочками”. Діаметр обруча 38 см при ширині 6 см.
Всі три інструменти виступають лише в ансамблі з солюючою скрипкою, яку пізніше по деяких регіонах замінила гармошка (можливий також і супровід співака).
Бугай, який у західних областях має назву “бербениця” (діжка), і справді являє собою невелику діжку (діаметр 40-64 см, висота 30-70 см), верхня вужча частина якої затягнута козячою, телячою або собачою шкірою із закріпленим в її середині пучком кінського волосу. Виконавець, протягуючи цей волос у долонях, змочених пивом (можна квасом чи й водою), створює коливання певної висоти, котрі й передаються на шкіру-мембрану. В руках вмілого виконавця бугай з успіхом поєднує функції баса та бубна.
Зараз бугай поновлює свою популярність і звучить у багатьох самодіяльних та професіональних колективах Житомирщини, Сумщини, Тернопільщини та інших областей, а його виготовленням займаються спеціалізовані музичні майстерні. У нашому зібранні [НМНАПУ] цей інструмент представлено саме таким новітнім виробом.
