Позначка: Полісся
Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА: традиційні народні музичні інструменти”
З 7 до 30 червня 2014 року в Музеї Івана Гончара діяла виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА” – народні музичні інструменти з фондових збірок Національного музею народної архітектури та побуту України і Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”. Пропонуємо вашій увазі її віртуальну версію.
Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА” ілюструє основи громадської музичної культури українців. Троїста музика у традиційному складі була поширена по всій території України – маючи, проте, свої регіональні відмінності у кожному краю.
Традиційні інструменти троїстої музики – скрипка, цимбали, бас і/або ударні – бубон чи барабан з тарілкою. На Гуцульщині з 19-го століття до “капели” додавали також “флоєрку” чи “фрілку” – сопілку без денця. Для всіх інших територій України сопілка у складі музик є відносно пізнім явищем.
Continue reading “Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА: традиційні народні музичні інструменти””
Відео “Традиційні техніки покриття дахів соломою в експозиції НМНАПУ”
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Традиційні техніки покриття дахів соломою сьогодні – на прикладі експозиції Національного музею народної архітектури та побуту України.
Роботи виконувала протягом 2005-2011 років виробничо-комерційна фірма “Карпатсервіс”.
Continue reading “Відео “Традиційні техніки покриття дахів соломою в експозиції НМНАПУ””
Деякі конструктивні та художні знахідки з традиційного побуту Чорнобильського Полісся − Михайло МАТІЙЧУК, Володимир МОГИЛЕВСЬКИЙ
За статтею: Михайло МАТІЙЧУК, Володимир МОГИЛЕВСЬКИЙ. Селянський дизайн поліщуків / Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель: Збірник наукових праць. Спеціальний випуск: Засоби монументально-декоративного мистецтва та дизайну в міському середовищі. – Київ, 2006. – С.126-136.
Навіть побіжне ознайомлення з витворами сільських майстрів різних реґіонів України переконливо засвідчує органічне поєднання у традиційних побутових речах утилітарного та естетичного – при мінімумі виражальних засобів. Фактично на практиці втілюється класична формула: “функція визначає форму”. Народні майстри керувалися у своїй роботі успадкованими традиціями, власною інтуїцією та природним розумінням краси. Останнє можна визначити як доцільне, відтак – красиве.
Дана розвідка обмежується реґіоном Полісся та спробою аналізу господарських виробів з дерева.
Метаморфози з портретом Катерини ІІ − Михайло МАТІЙЧУК, Володимир МОГИЛЕВСЬКИЙ
За статтею: Михайло МАТІЙЧУК, Володимир МОГИЛЕВСЬКИЙ. Метаморфози з портретом Катерини ІІ // Журн. Образотворче мистецтво. – 2008. – №1. – С.132-133.
Ні для кого не є таємницею, що народний майстер нерідко користується зразками, створеними професіоналами, “перелицьовуючи” їх на власний смак.
З одного боку, маємо відлуння багатовікової традиції мистецької творчості, що сягає корінням у дохристиянську та християнську Київську Русь, коли майстер-іконописець чи ремісник-прикладник працювали “за зразками та списками”. З другого − ми маємо приклад “позитивного курйозу”, коли народний майстер, сам того не відаючи, керується одним із постулатів професійної творчості, що його можна сформулювати як “додай своє”.
Continue reading “Метаморфози з портретом Катерини ІІ − Михайло МАТІЙЧУК, Володимир МОГИЛЕВСЬКИЙ”
Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962
Леопольд ЯЩЕНКО. Українське народне багатоголосся – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. – 236 с., нот.
Праця присвячена історії українського народного багатоголосся, теоретичному аналізу його структурних форм та виконавських принципів, питанням взаємозв’язків народного багатоголосся і професійного пісенно-хорового мистецтва.
Може служити посібником для викладачів та студентів середніх і вищих музичних навчальних закладів, а також для керівників самодіяльних та професійних хорових колективів, композиторів, музикознавців, фольклористів.
Continue reading “Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962″
Експозиція Музею в Пирогові – за “Зводом пам’яток історії та культури України” (2003)
Огляд музейної експозиції за виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
РОЗДІЛИ ЕКСПОЗИЦІЇ:
Середня Наддніпрянщина, Полтавщина і Слобожанщина, Південь України, Полісся, Поділля, Карпати, Вітряки, Українське село 1960-70-х років.
Автори статей: Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Петро ВОВЧЕНКО, Ніна ЗОЗУЛЯ, Петро ЛОШАК, Раїса СВИРИДА, Євгенія СІЗОВА, Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ, Микола ХОДАКІВСЬКИЙ.
Каталог виставки “Народна культура зраненої землі” (1997)
Народна культура зраненої землі / Каталог виставки до 10-річчя аварії на ЧАЕС. – К., 1997. – 92 с., іл.
Виставка, що відбулася у Палаці мистецтв “Український Дім” протягом квітня-травня 1996 року, репрезентувала пам’ятки історії та культури, зібрані протягом першого десятиліття в зоні Чорнобильської катастрофи, світлини та твори сучасного народного мистецтва Київського Полісся.
В основу виставки лягли польові фотоматеріали та пам’ятки традиційного народного побуту і мистецтва, зібрані експедиціями науковців протягом 1989–1995 рр. на території потерпілих від Чорнобильської катастрофи районів Полісся – зони відчуження та зони відселення. Доповнили експозицію твори відомих майстрів сучасного народного декоративного мистецтва.
Continue reading “Каталог виставки “Народна культура зраненої землі” (1997)”
Книга “Весільний ритуал Центрального Полісся”
Ірина Несен. Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХІХ – ХХ ст.). – К., 2005. – 278 с.
Книга є першою спробою наукової реконструкції весільного ритуалу Центрального Полісся – регіону побутування реліктових етнографічних явищ і водночас такого, що найбільше постраждав від аварії на Чорнобильській АЕС.
Робота базується на матеріалах польових досліджень, здійснених автором упродовж 1993 – 2003 рр., та їх зіставленні з архівними та друкованими джерелами середини ХІХ – ХХ століть.
Continue reading “Книга “Весільний ритуал Центрального Полісся””
Книга “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТЛО” Віктора САМОЙЛОВИЧА
Українське народне житло (кінець ХІХ − початок ХХ століть) / Віктор Самойлович. − К.: Наукова думка, 1972.
Маловідоме, але дуже цінне видання, у якому викладено основи типології української хати.
Класик дослідження народної архітектури Віктор Петрович САМОЙЛОВИЧ залишив по собі багату наукову спадщину, важливою складовою якої є, зокрема, типологічні замальовки з натури.
Continue reading “Книга “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТЛО” Віктора САМОЙЛОВИЧА”
Книга “Українське народне мистецтво: ВБРАННЯ” (1961)
Українське народне мистецтво: Вбрання / Упорядники: С.Г.Колос (керівник), І.В.Гургула, Б.Б.Лобановський, О.Т.Полюскевич; Заг.ред.: К.Г.Гуслистий. − К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1961. − 327 с., іл.
Унікальне, і, на нашу думку, досьогодні неперевершене видання про українське народне вбрання. До нього залучені матеріали фондових збірок провідних етнографічних музеїв, які висвітлюють народне вбрання ХІХ − ХХ ст., а також архівні джерела щодо давніших часів. У супровідних текстах є навіть зразки кроїв окремих елементів одягу…
Докладніше див. ТУТ »
