Позначка: Реконструкція традиції
Стаття “Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині” – Михайло МАТІЙЧУК
Михайло МАТІЙЧУК. Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині / Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.47. – Львів, 2012. – С.373-392.
У статті розглянуто традиційні техніки покриття дахів соломою та смерековою дошкою, які побутували на Бойківщині; проаналізовано технологічні особливості кожної з них, починаючи від заготівлі матеріалу і закінчуючи покрівлею даху; подано їх порівняльну характеристику.
Дослідження ґрунтується на польових матеріалах автора, апробованих у Національному музеї народної архітектури та побуту України. У додатку – словник будівельної термінології Бойківщини, пов’язаної з покрівельними технологіями.
Continue reading “Стаття “Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині” – Михайло МАТІЙЧУК”
Перша виставка Кобзарського цеху в Києві, травень 1998
Традиційні музичні інструменти Руси-України: Буклет виставки. − Київ, 1998. 12 с., іл. − PDF.
Збіговисько зір на небі й добра воля багатьох людей навесні 1998 року вперше оприлюднили для громадськості великий і цікавий доробок Київського Кобзарського цеху, і зокрема школи майстра Миколи Будника.
Про цю пам’ятну для нас подію − виставку традиційних кобзарських музичних інструментів у галереї “Триптих”, що на Андріївському узвозі, лишилося багато матеріалів: світлин, текстів, споминів. А ще − оригінальний буклет “Традиційні музичні інструменти Руси-України”…
Публікуємо тут прес-реліз, текст про інструменти українською та англійською мовами та PDF-версію буклета.
Continue reading “Перша виставка Кобзарського цеху в Києві, травень 1998”
Важливі міжнародні документи − етнографам і музейникам
Рекомендація ООН про збереження традиційної культури та фольклору (Recommendation on the Safeguarding of Traditional Culture and Folklore), прийнята генеральною конференцією ООН з питань освіти, науки та культури на її двадцять п’ятій сесії − Париж, 15 листопада 1989 р.
Докладніше див. ТУТ »
Кодекс музейної етики від ICOM (ICOM Code of Ethics for Museums)
ICOM − International Council of Museums − Міжнародна Рада Музеїв.
Кодекс музейної етики від ICOM − один з програмних документів міжнародного об’єднання музеїв та професійних музейних працівників, які займаються збереженням, охороною й популяризацією світової природничої та культурної спадщини − матеріальної й нематеріальної.
Докладніше див. ТУТ »
Кобзарські музичні інструменти: давнина і сучасність
Виставка під такою назвою відбулася в травні 2010 року під час проведення Фестивалю української епічної традиції “КОБЗАРСЬКА ТРІЙЦЯ – 2010″ у Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара”.
На виставці були представлені репродукції народного живопису та інструментів з нього в приблизно-реальних розмірах – а поруч живі інструменти майстрів Київського Кобзарського Цеху, зроблені за традиційними зразками. Ілюстративну основу виставки виготовили Михайло МАТІЙЧУК та Іван КУШНІР.
Віртуальну публікацію ми доповнили позавиставковими матеріалами, зокрема світлинами кобз, реконструйованих і виготовлених у 1960-70-і роки майстрами Миколою Прокопенком, Василем Зуляком та Іваном Скляром (збірка Національного музею народної архітектури та побуту України).
Continue reading “Кобзарські музичні інструменти: давнина і сучасність”
Всеукраїнський фольклорний дитячий фестиваль “ОРЕЛІ – 2012”
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Відеоанонси Всеукраїнського фольклорного дитячого фестивалю “ОРЕЛІ-2012”, який відбувся 2-3 червня 2012 року на території Музею у Пирогові – Національного музею народної архітектури та побуту України
Головний організатор – Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”.
Музичний супровід − народний танець “Полька-горка” (Полтавщина) у виконанні київського гурту автентичної української музики “Буття”.
Збірник “ЛІРА І ЇЇ МОТИВИ” Порфирія Демуцького (1903)
Порфирій Демуцький. Ліра і її мотиви. – Київ, 1903. – 68 с., нот.
До збірника увійшли народні лірницькі псальми Київщини, зібрані видатним українським фольклористом Порфирієм ДЕМУЦЬКИМ.
Це унікальне зібрання давно вже стало хрестоматійним не лише для української фольклористики, але й для сучасного концертного та побутового виконавства у супроводі традиційних кобзарських музичних інструментів – ліри, народної бандури та вересаївської кобзи.
Книга знадобиться й регентам церковних хорів, а також усім, кого цікавлять народні релігійні та релігійно-побутові пісні.
Докладніше див. ТУТ »
Хлібне багатство України – ВІДЕО
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Головним героєм цього короткого фільму є український Хліб – поминальний, великодній, весільний і звичайний буденний, але випечений за народною традиційною технологією…
Фільм створений на основі експедиційних та науково-популярних відеозаписів. Це мультимедійний супровід ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ПОМИНАЛЬНОЇ ВИСТАВКИ ОБРЯДОВИХ ХЛІБІВ, присвяченої пам’яті загиблих під час Голодомору 1932-33 років в Україні (листопад-грудень 2011 р., Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”, м.Київ).
Continue reading “Хлібне багатство України – ВІДЕО”
Хлібне багатство України
До цього заходу долучилися державні установи – обласні й районні державні адміністрації, власники підприємств і багато майстрів і майстринь – знаних у своєму краю пекарів, коровайниць, господарів і господинь, які бережуть і продовжують сьогодні традиції власного виготовлення хліба.
Continue reading “Хлібне багатство України”
Книга “МУЗЕИ ПОД ОТКРЫТЫМ НЕБОМ” Віктора ШМЕЛЬОВА
Шмелев В.Г. Музеи под открытым небом: очерки истории возникновения и развития. – К.: Наукова думка, 1983. – 120 с., ил.
Рідкісне й цінне видання з теорії та практики побудови скансенів. Подані у книзі відомості про історію та засади створення подібних музеїв у різних країнах можуть бути цікавими й пізнавальними не лише для фахівців.
Автор книги – багаторічний заступник директора МНАП України з наукової роботи – у світовому контексті розглядає скансени як явище і, зокрема, розкриває концепцію створення нинішнього Національного музею народної архітектури та побуту України.
Докладніше див. ТУТ »
“СПІВАЙМО РАЗОМ!” – стаття про хор “Гомін” і Леопольда Ященка
Нарис з історії та життєвої філософії Етнографічного хору “ГОМІН”, Катерина МІЩЕНКО
Кілька сторінок життя української пісні на теренах великого міста – і доля дивовижної людини, тісно переплетена з нашим пісенним минулим і майбутнім…
Леопольда Івановича ЯЩЕНКА сьогодні добре знають і в столиці, і в далеких куточках України, і за кордоном. Його складна доля, непересічний талант композитора, любов до народної пісні і безмежна доброзичливість до людей вилилися в унікальне явище сучасної української культури – етнографічний хор “Гомін”, або, як його частіше називають кияни, “хор Ященка”…
