


Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися на YouTube »
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Маленькі візуальні образи з життя нашого Музею – заходьте! :) Тут їх п’ять в одному відео. Докладніше про них – дивимося всю публікацію…
Continue reading “ВІДЕОКАРТИНКИ про Музей Івана Гончара – 5 по 10 секунд!” →
За статтею: Михайло МАТІЙЧУК, Володимир МОГИЛЕВСЬКИЙ. Селянський дизайн поліщуків / Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель: Збірник наукових праць. Спеціальний випуск: Засоби монументально-декоративного мистецтва та дизайну в міському середовищі. – Київ, 2006. – С.126-136.
Навіть побіжне ознайомлення з витворами сільських майстрів різних реґіонів України переконливо засвідчує органічне поєднання у традиційних побутових речах утилітарного та естетичного – при мінімумі виражальних засобів. Фактично на практиці втілюється класична формула: “функція визначає форму”. Народні майстри керувалися у своїй роботі успадкованими традиціями, власною інтуїцією та природним розумінням краси. Останнє можна визначити як доцільне, відтак – красиве.
Дана розвідка обмежується реґіоном Полісся та спробою аналізу господарських виробів з дерева.
Михайло МАТІЙЧУК. Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині / Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.47. – Львів, 2012. – С.373-392.
У статті розглянуто традиційні техніки покриття дахів соломою та смерековою дошкою, які побутували на Бойківщині; проаналізовано технологічні особливості кожної з них, починаючи від заготівлі матеріалу і закінчуючи покрівлею даху; подано їх порівняльну характеристику.
Дослідження ґрунтується на польових матеріалах автора, апробованих у Національному музеї народної архітектури та побуту України. У додатку – словник будівельної термінології Бойківщини, пов’язаної з покрівельними технологіями.
Continue reading “Стаття “Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині” – Михайло МАТІЙЧУК” →
Оскільки етнографія є точною наукою, вона часом потребує спеціальних витратних матеріалів. Наприклад, звичайного паперу з міліметровою сіткою. А нині міліметрівку буває знайти важко.
Ділимося з вами результатами пошуків у інтернеті. Тут зібрані зразки для використання в електронному вигляді і файли для друку. Є навіть дуже зручна безкоштовна програмка для роздруку міліметрівки, яка не потребує інсталювання (автор Д.Шапкін).
Continue reading “Корисна річ − МІЛІМЕТРІВКА − в електронному вигляді” →
Традиційні музичні інструменти Руси-України: Буклет виставки. − Київ, 1998. 12 с., іл. − PDF.
Збіговисько зір на небі й добра воля багатьох людей навесні 1998 року вперше оприлюднили для громадськості великий і цікавий доробок Київського Кобзарського цеху, і зокрема школи майстра Миколи Будника.
Про цю пам’ятну для нас подію − виставку традиційних кобзарських музичних інструментів у галереї “Триптих”, що на Андріївському узвозі, лишилося багато матеріалів: світлин, текстів, споминів. А ще − оригінальний буклет “Традиційні музичні інструменти Руси-України”…
Публікуємо тут прес-реліз, текст про інструменти українською та англійською мовами та PDF-версію буклета.
Continue reading “Перша виставка Кобзарського цеху в Києві, травень 1998” →
Михайло МАТІЙЧУК. Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині / Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.45. – Львів, 2010. – С.463-495.
Гуцульщина – край смерекових лісів. Великі масиви струнких смерек, що густо вкривають карпатські гори, були благодатним матеріалом, який застосовувався в народному будівництві. Із смереки гуцули зводили зрубні хати, господарські та виробничі будівлі.
Народне дерев’яне будівництво на Гуцульщині формувалося протягом багатьох століть. Покрівельні техніки є невід’ємною частиною традиційного народного будівництва. Вони формували силует і естетику даху, а відтак і художній образ та архітектоніку споруди.
Continue reading “Стаття “Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині” − Михайло МАТІЙЧУК” →
Олександра Данченко. Народна кераміка Наддніпрянщини. − Київ: Мистецтво, 1969. − 143 с., іл.
Чудова книжка про етнографічні експедиції Правобережною Наддніпрянщиною − і про їх наслідки та висновки. Містить багатий ілюстративний матеріал.
Докладніше див. ТУТ »
Огляд музейної експозиції за виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
РОЗДІЛИ ЕКСПОЗИЦІЇ:
Середня Наддніпрянщина, Полтавщина і Слобожанщина, Південь України, Полісся, Поділля, Карпати, Вітряки, Українське село 1960-70-х років.
Автори статей: Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Петро ВОВЧЕНКО, Ніна ЗОЗУЛЯ, Петро ЛОШАК, Раїса СВИРИДА, Євгенія СІЗОВА, Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ, Микола ХОДАКІВСЬКИЙ.
Гуцульське народне будівництво має низку самобутніх рис, які для багатьох сьогодні видаються екзотикою. Стаття, написана на основі експедиційних матеріалів, розкриває одну з таких сторінок традиційного господарювання цього краю.
Доволі часто давню гуцульську хату з трьох боків оточують притули – господарські приміщення, у яких колись взимку тримали овець і ягнят, а також зберігали різний реманент і продукти харчування. Таким чином худоба могла грітися біля теплих стін хати, водночас зігріваючи й людське житло.
Усередині притул все було дуже доцільним – зручним як для їх мешканців, так і для господарів. Про застосування народного досвіду при будівництві та обладнанні таких приміщень тут і піде мова.
Continue reading “Стаття “Конструктивні форми в інтер’єрах притул-хлівів на Гуцульщині”” →
Виставка під такою назвою відбулася в травні 2010 року під час проведення Фестивалю української епічної традиції “КОБЗАРСЬКА ТРІЙЦЯ – 2010″ у Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара”.
На виставці були представлені репродукції народного живопису та інструментів з нього в приблизно-реальних розмірах – а поруч живі інструменти майстрів Київського Кобзарського Цеху, зроблені за традиційними зразками. Ілюстративну основу виставки виготовили Михайло МАТІЙЧУК та Іван КУШНІР.
Віртуальну публікацію ми доповнили позавиставковими матеріалами, зокрема світлинами кобз, реконструйованих і виготовлених у 1960-70-і роки майстрами Миколою Прокопенком, Василем Зуляком та Іваном Скляром (збірка Національного музею народної архітектури та побуту України).
Continue reading “Кобзарські музичні інструменти: давнина і сучасність” →
© Студія "МИ" 2011-2023