Народні побутові танці у простому викладі

Коломийка у Києві

Катерина МІЩЕНКО

З досвіду НАСЛІДУВАННЯ НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ у молодіжному середовищі довкола Київського кобзарського цеху та етнографічного хору “Гомін”.

Коли ми сьогодні говоримо про наслідування і продовження народних традицій, маємо на увазі насамперед їх природнє уживання в нашому побуті. Це робиться тому, що робити так − цікаво, корисно, приємно, потрібно, в кайф − необхідне підкреслити :). А якщо серйозно, то традиційна культура, зокрема дозвілля, за всіх часів мала в собі все необхідне й достатнє для задоволення психологічної потреби людини у відпочинку.

Добрим підтвердженням тому є, зокрема, приклад молодіжного збіговиська, утвореного ще в 90-і роки довкола Київського Кобзарського Цеху та хору “Гомін”, знаного більше як хор Ященка.

Кілька років поспіль численне товариство, якого ніхто ніколи не рахував, збиралося на Печерську, в майстерні по вул. Сєдовців, 8а. Взимку ходили колядувати й щедрувати, на Масляну палили “зиму”, на Благовіщення зустрічали весну веснянками, на Великдень бавилися біля церкви, на Трійцю водили Куста, на початку липня влаштовували собі свято Купала… Усе те співалося, а на гулянках і зустрічах часто-густо виринали побутові танці.

Читати далі »

Свято Купала вчора й сьогодні: відновлення традиції

НОВИНИ – etnoua.info
Свято Купала

Катерина МІЩЕНКО

Викладені тут загальні думки й спостереження ґрунтуються на досвіді проведення купальських свят у міських умовах різними закладами й товариствами.

Ясна річ, у кожному з таких випадків йдеться насамперед про відтворення народного свята, демонстрування його широкому загалові. Але поклавши собі за мету відновлення традиційного народного свята, або ще й адаптацію його до сучасних міських умов, ми відкриваємо для себе цілком нові завдання, проблеми і перспективи. Про них і піде мова.

Докладніше див. ТУТ »

Хто автор народної пісні?

Хто автор народної пісні?..

Катерина МІЩЕНКО

Про “давні” народні пісні сучасних авторів… :)

  Ой у вишневому саду, там соловейко щебетав
  Наливаймо, браття, кришталеві чаші
  Із полону з-під Ізмаїлу
  Що по морю, морю та по синьому

Саме поняття “народна пісня” найчастіше сприймається сьогодні як щось давнє, предковічне. А отой “народ”, що її створив, уявляється якимись далекими пращурами – такими собі напівсхематичними козаками у смушевих шапках і з списами в руках…

Але народ є народ – і не тільки не тільки давним-давно, але й сьогодні він творить свої пісні, які разюче відрізняються від класичних зразків авторського жанру. Різниця полягає у такій собі “позачасовості” твору, геніальній простоті і співзвучності його душевним порухам багатьох людей.

Така пісня одразу бере людську душу на крила. А ще – її легко співати й самому…

Читати далі »

17 березня 2011   (оновлено 10.06.2018)   //   Категорії: АУДІО, Новини, СТАТТІ   ·   Теґи: , ,