Акорди та вправи на БАНДУРЦІ − п’ятиструнній мамаївській кобзі

bandurka.etnoua.info

Грицько Запорожець. Поч. ХІХ ст. Кобза (бандурка) Починаємо публікувати підібране й розігране на п’ятиструнній БАНДУРЦІ − вже є окремий канал на VIMEO!

Подібний інструмент був зафіксований російським фольклористом Ніколаєм Приваловим [1868−1928] у побуті уральських козаків − давніх виселенців з України. Це єдине відоме нам на сьогодні документальне свідчення про стрій інструмента, зображеного на відомих картинах “Козак Мамай” (докладніше…).

Для цих вправ ми пристосували маленьку гітару-“половинку” (можна й меншу), перетягнувши середні струни і підкоригувавши відповідним чином поріжок.

Уся робота зайняла не більш як півгодини часу. А переладнати інструмент назад можна й за п’ять хвилин − тільки вже не хочеться! :))

Читати далі »

Відео “Рось мандрівна” − Богуславщина, 2010

Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО

Відео знімали на фотоапарат для хатнього вжитку. Але пройшов час – і змонтувалося… :)

Отже, гуляємо на Росі з рятувальним плотом ПСН-10.

Читати далі »

30 серпня 2013   (оновлено 29.04.2016)   //   Категорії: АУДІО, ВІДЕО, Не тільки етнологія, Новини   ·   Теґи: ,    

Туристський пісенник “Там на Лемковині помедже горами” − 1981

Обкладинка та зміст

Там на Лемковині помедже горами: Туристський пісенник / Упор. Лех Лях [Лех Конопніцький]. – Варшава, 1981. – 62 с., іл., нот.

Чудова майже-самвидавна добірка для практичного вжитку − кілька десятків українських лемківських, трохи словацьких та лужицьких пісень з гітарними акордами. Це перша збірочка, упорядкована Лехом КОНОПНІЦЬКИМ (тут псевдо “Лех Лях”). Друга збірка цього упорядника теж є на сайті.

Тут зібрано чимало невідомих широкому загалові гарних пісень, які ми охоче запозичували в своєму товаристві. Деякі з них подаємо в комп’ютерному озвученні…
Читати далі »

Виставка “Микола БУДНИК − майстер, художник, поет” (до 60-річчя з дня народження)

Катерина МІЩЕНКО

Афіша виставки З 22 червня до 28 липня 2013 року Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” у рамках VI Всеукраїнського фестивалю епічної традиції “Кобзарська Трійця – 2013” проводив виставку “Микола БУДНИК – майстер, художник, поет” до 60-річчя з дня народження Миколи Петровича Будника [1953 – 2001].

Ця виставка – зустріч із світлою пам’яттю, яку лишив по собі видатний майстер музичних інструментів, художник, поет, зберігач і співотворець українського епосу, багаторічний цехмайстер Київського Кобзарського Цеху.

Розлетілися по світу Будникові бандури, кобзи, ліри, гусла – лише невеличку частку зроблених ним інструментів пощастило зібрати на цій виставці. Живе дерево з його рук і нині дзвенить піснями й танцями, збираючи довкола себе вдячних слухачів.

Тонкі прозорі акварелі Миколи Будника – художника вражають філософським сприйняттям світу й символічністю мистецьких та світоглядних концепцій. А його поезії, натхнені баченням Дива серед сірих буднів і Всесвіту в звичному довкіллі, здавна ставали афоризмами для тих, хто його знав.

Тож дивимося, слухаємо й відчуваємо сьогодні срібні струни, лагідні барви, пісню і слово, що стали продовженням українських мистецьких традицій…

Читати далі »

Кобзарські музичні інструменти: давнина і сучасність

Катерина МІЩЕНКО

Козак Мамай. Поч. ХХ ст. Кобза Виставка під такою назвою відбулася в травні 2010 року під час проведення Фестивалю української епічної традиції “КОБЗАРСЬКА ТРІЙЦЯ – 2010″ у Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара”.

На виставці були представлені репродукції народного живопису та інструментів з нього в приблизно-реальних розмірах – а поруч живі інструменти майстрів Київського Кобзарського Цеху, зроблені за традиційними зразками. Ілюстративну основу виставки виготовили Михайло МАТІЙЧУК та Іван КУШНІР.

Віртуальну публікацію ми доповнили позавиставковими матеріалами, зокрема світлинами кобз, реконструйованих і виготовлених у 1960-70-і роки майстрами Миколою Прокопенком, Василем Зуляком та Іваном Скляром (збірка Національного музею народної архітектури та побуту України).

Читати далі »

Народні пісні с.Лип’янка на Черкащині у записах Максима КОРОСТАША, 1927 р.

Катерина МІЩЕНКО

Громадяни с.Лип'янки. 1914 р.
НАРОДНІ ПІСНІ, записані Максимом Коросташем у с.Лип’янка на Шевченківщині (нині Шполянський р-н, Черкаська обл.), 1927 рік.

Рукописні фонди ІМФЕ ім.М.Рильського НАН України, Ф1 дод./259,282; Ф6-4/189.

Максим Борисович КОРОСТАШ – український фольклорист і композитор, земляк-односелець і вчитель молодого Івана Гончара. Він був членом етнографічної комісії при Академії наук, часто виїжджав в експедиції для збирання і записування музичного фольклору. В архівах Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології НАН України збереглися фрагменти його записів, зроблених у рідному селі Лип’янка на початку ХХ століття.
Читати далі »

Збірник “ЛІРА І ЇЇ МОТИВИ” Порфирія Демуцького (1903)

НОВИНИ – etnoua.info
Обкладинка

Порфирій Демуцький. Ліра і її мотиви. – Київ, 1903. – 68 с., нот.

До збірника увійшли народні лірницькі псальми Київщини, зібрані видатним українським фольклористом Порфирієм ДЕМУЦЬКИМ.

Лірник Прохор Завертан У вступній частині автор подає відомості про лірництво в Україні та про конструкцію і стрій колісної ліри.

Це унікальне зібрання давно вже стало хрестоматійним не лише для української фольклористики, але й для сучасного концертного та побутового виконавства у супроводі традиційних кобзарських музичних інструментів – ліри, народної бандури та вересаївської кобзи.

Книга знадобиться й регентам церковних хорів, а також усім, кого цікавлять народні релігійні та релігійно-побутові пісні.

Докладніше див. ТУТ >>>

Вечірня пісня (На тихі гірські долини…), Леопольд ЯЩЕНКО

НОВИНИ – homin.etnoua.info

Рушничок-ІІ − обкладинка альбому Цікава історія, відома багатьом шанувальникам Етнографічного хору “Гомін”. Цей романс, написаний Леопольдом ЯЩЕНКОМ, у 1970-і роки виконував канадський гурт “Рушничок”, створений у Монреалі нащадками українських емігрантів.

Послухати пісню і почитати про гурт можна на сайті “Гомону”:

Вечірня пісня (На тихі гірські долини…)
 

14 січня 2012   (оновлено 31.10.2015)   //   Категорії: АУДІО, На інших сайтах, Новини   ·      

Щедрівки з Львівщини

Оксана СМЕРЕКА-МАЛИК

КАРПАТІЯ Оксани Смереки
Кілька розшифрованих записів давніх щедрівок парубкові й дівчині з Опілля − сіл Ганівці та Антонівка Жидачівського р-ну Львівської обл. − записаних в одній родині: від баби, матері й свекрухи.
Читати далі »

Народні побутові танці у простому викладі

З досвіду НАСЛІДУВАННЯ НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ у молодіжному середовищі довкола Київського кобзарського цеху та етнографічного хору “Гомін”.

Коломийка у Києві Коли ми сьогодні говоримо про наслідування і продовження народних традицій, маємо на увазі насамперед їх природнє уживання в нашому побуті. Це робиться тому, що робити так − цікаво, корисно, приємно, потрібно, в кайф − необхідне підкреслити :). А якщо серйозно, то традиційна культура, зокрема дозвілля, за всіх часів мала в собі все необхідне й достатнє для задоволення психологічної потреби людини у відпочинку.

Добрим підтвердженням тому є, зокрема, приклад молодіжного збіговиська, утвореного ще в 90-і роки довкола Київського Кобзарського Цеху та хору “Гомін”, знаного більше як хор Ященка.

Кілька років поспіль численне товариство, якого ніхто ніколи не рахував, збиралося на Печерську, в майстерні по вул. Сєдовців, 8а. Взимку ходили колядувати й щедрувати, на Масляну палили “зиму”, на Благовіщення зустрічали весну веснянками, на Великдень бавилися біля церкви, на Трійцю водили Куста, на початку липня влаштовували собі свято Купала… Усе те співалося, а на гулянках і зустрічах часто-густо виринали побутові танці.

Читати далі »