АУДІО
Акорди та вправи на БАНДУРЦІ − п’ятиструнній мамаївській кобзі
"Грицько Запорожець". Поч. ХІХ ст. Походження невідоме. Полотно, олія, 57 х 76. Національний музей у Львові ім.А.Шептицького (Ж-193). За виданням: Козак Мамай. Феномен одного образу та спроба прочитання його "ідентифікаційного коду": Альбом / Автор дослідж. С.Бушак. – Київ: Родовід, 2008. – С.208.
Музичний інструмент (кобза) з картини "Грицько Запорожець". Поч. ХІХ ст. Походження невідоме. Полотно, олія, 57 х 76. Національний музей у Львові ім.А.Шептицького (Ж-193). За виданням: Козак Мамай. Феномен одного образу та спроба прочитання його "ідентифікаційного коду": Альбом / Автор дослідж. С.Бушак. – Київ: Родовід, 2008. – С.208. Починаємо публікувати підібране й розігране на п’ятиструнній БАНДУРЦІ − вже є окремий канал на VIMEO!
Подібний інструмент був зафіксований російським фольклористом Ніколаєм Приваловим [1868−1928] у побуті уральських козаків − давніх виселенців з України. Це єдине відоме нам на сьогодні документальне свідчення про стрій інструмента, зображеного на відомих картинах “Козак Мамай” (докладніше…).
Для цих вправ ми пристосували маленьку гітару-“половинку” (можна й меншу), перетягнувши середні струни і підкоригувавши відповідним чином поріжок.
Уся робота зайняла не більш як півгодини часу. А переладнати інструмент назад можна й за п’ять хвилин − тільки вже не хочеться! :))
Continue reading “Акорди та вправи на БАНДУРЦІ − п’ятиструнній мамаївській кобзі”
Відео “Рось мандрівна” − Богуславщина, 2010
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Відео знімали на фотоапарат для хатнього вжитку. Але пройшов час – і змонтувалося… :)
Отже, гуляємо на Росі з рятувальним плотом ПСН-10.
Continue reading “Відео “Рось мандрівна” − Богуславщина, 2010”
Туристський пісенник “Там на Лемковині помедже горами” − 1981
Обкладинка та зміст
Там на Лемковині помедже горами: Туристський пісенник / Упор. Лех Лях [Лех Конопніцький]. – Варшава, 1981. – 62 с., іл., нот.
Чудова майже-самвидавна добірка для практичного вжитку − кілька десятків українських лемківських, трохи словацьких та лужицьких пісень з гітарними акордами. Це перша збірочка, упорядкована Лехом КОНОПНІЦЬКИМ (тут псевдо “Лех Лях”). Друга збірка цього упорядника теж є на сайті.
Тут зібрано чимало невідомих широкому загалові гарних пісень, які ми охоче запозичували в своєму товаристві. Деякі з них подаємо в комп’ютерному озвученні…
За відомості про упорядника збірки дякуємо п.Вікторові Мішалову!
Continue reading “Туристський пісенник “Там на Лемковині помедже горами” − 1981″
Виставка “Микола БУДНИК − майстер, художник, поет” (до 60-річчя з дня народження)
Афіша виставки "Микола Будник – майстер, художник, поет". Дизайнер Ольга Ващевська
З 22 червня до 28 липня 2013 року Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” у рамках VI Всеукраїнського фестивалю епічної традиції “Кобзарська Трійця – 2013” проводив виставку “Микола БУДНИК – майстер, художник, поет” до 60-річчя з дня народження Миколи Петровича Будника [1953 – 2001].
Ця виставка – зустріч із світлою пам’яттю, яку лишив по собі видатний майстер музичних інструментів, художник, поет, зберігач і співотворець українського епосу, багаторічний цехмайстер Київського Кобзарського Цеху.
Розлетілися по світу Будникові бандури, кобзи, ліри, гусла – лише невеличку частку зроблених ним інструментів пощастило зібрати на цій виставці. Живе дерево з його рук і нині дзвенить піснями й танцями, збираючи довкола себе вдячних слухачів.
Тонкі прозорі акварелі Миколи Будника – художника вражають філософським сприйняттям світу й символічністю мистецьких та світоглядних концепцій. А його поезії, натхнені баченням Дива серед сірих буднів і Всесвіту в звичному довкіллі, здавна ставали афоризмами для тих, хто його знав.
Тож дивимося, слухаємо й відчуваємо сьогодні срібні струни, лагідні барви, пісню і слово, що стали продовженням українських мистецьких традицій…
Continue reading “Виставка “Микола БУДНИК − майстер, художник, поет” (до 60-річчя з дня народження)”
Кобзарські музичні інструменти: давнина і сучасність
"Козак Мамай". Полікарп Захаренко [1876−1934]. Поч. ХХ ст. Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с.Остап'є. Полотно, олія, 102 х 73. Національний музей народної архітектури та побуту України. За виданням: Козак Мамай. Феномен одного образу та спроба прочитання його "ідентифікаційного коду": Альбом / Автор дослідж. С.Бушак. – Київ: Родовід, 2008. – C.43
Музичний інструмент (кобза) з картини "Козак Мамай". Полікарп Захаренко [1876−1934]. Поч. ХХ ст. Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с.Остап'є. Полотно, олія, 102 х 73. Національний музей народної архітектури та побуту України. За виданням: Козак Мамай. Феномен одного образу та спроба прочитання його "ідентифікаційного коду": Альбом / Автор дослідж. С.Бушак. – Київ: Родовід, 2008. – С.43
Виставка під такою назвою відбулася в травні 2010 року під час проведення Фестивалю української епічної традиції “КОБЗАРСЬКА ТРІЙЦЯ – 2010″ у Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара”.
На виставці були представлені репродукції народного живопису та інструментів з нього в приблизно-реальних розмірах – а поруч живі інструменти майстрів Київського Кобзарського Цеху, зроблені за традиційними зразками. Ілюстративну основу виставки виготовили Михайло МАТІЙЧУК та Іван КУШНІР.
Віртуальну публікацію ми доповнили позавиставковими матеріалами, зокрема світлинами кобз, реконструйованих і виготовлених у 1960-70-і роки майстрами Миколою Прокопенком, Василем Зуляком та Іваном Скляром (збірка Національного музею народної архітектури та побуту України).
Continue reading “Кобзарські музичні інструменти: давнина і сучасність”
Народні пісні с.Лип’янка на Черкащині у записах Максима КОРОСТАША, 1927 р.
Фото "Громадяни с.Лип'янки", автор невідомий. 1914 р. Черкаська обл., Шполянський р-н, с.Лип'янка. На передньому плані зліва направо: Колос Яків з дочкою Катрею, Тетяна Гейченко, Киченко Павло Самійлович, Параска Проценко. Другий ряд – сидять: Лашінська, Хівря Дяченко, Настя Киченко з дочкою. Третій ряд: Мар'яна Самійлівна Киченко – мати Катерини Вадики, Улас Петрович Довгий, Ганна Катроха, Панас Миронович і Ганна Поліщук. Збірка Івана Гончара [1911–1993] – альбом "Україна й Українці", т.8 – "Черкащина" КН-12736/62
НАРОДНІ ПІСНІ, записані Максимом Коросташем у с.Лип’янка на Шевченківщині (нині Шполянський р-н, Черкаська обл.), 1927 рік. Рукописні фонди ІМФЕ ім.М.Рильського НАН України, Ф1дод./259,282; Ф6-4/189.
Максим Борисович КОРОСТАШ – український фольклорист і композитор, земляк-односелець і вчитель молодого Івана Гончара. Він був членом етнографічної комісії при Академії наук, часто виїжджав в експедиції для збирання і записування музичного фольклору. В архівах Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології НАН України збереглися фрагменти його записів, зроблених у рідному селі Лип’янка на початку ХХ століття.
Докладніше див. ТУТ »
Збірник “ЛІРА І ЇЇ МОТИВИ” Порфирія Демуцького (1903)
Порфирій Демуцький. Ліра і її мотиви. – Київ, 1903. – 68 с., нот.
До збірника увійшли народні лірницькі псальми Київщини, зібрані видатним українським фольклористом Порфирієм ДЕМУЦЬКИМ.
Лірник Прохор Завертан з поводирем. Світлина з книги Порфирія Демуцького "Ліра і її мотиви", виданої у Києві 1903 року. У вступній частині автор подає відомості про лірництво в Україні та про конструкцію і стрій колісної ліри.
Це унікальне зібрання давно вже стало хрестоматійним не лише для української фольклористики, але й для сучасного концертного та побутового виконавства у супроводі традиційних кобзарських музичних інструментів – ліри, народної бандури та вересаївської кобзи.
Книга знадобиться й регентам церковних хорів, а також усім, кого цікавлять народні релігійні та релігійно-побутові пісні.
Докладніше див. ТУТ »
Майстер Микола БУДНИК (спогади)
Микола Будник з реконструйованими ним шоломовидними гуслами. Фото 1990-х років
16 січня 2012 року минуло 11 літ, як пішов від нас Микола Петрович БУДНИК [1953–2001] – відомий майстер народних музичних інструментів, кобзар, художник і поет. А ще – вчитель і панотець Київського Кобзарського Цеху…
Писати про пана Миколу Будника сьогодні легко й складно водночас.
Легко тому, що при самій лише згадці його імені зривається цілий вихор спогадів: прості й по-філософському афористичні ситуації, майстерно створювані ним щохвилини. Часто-густо вони одразу ж ставали легендами, обростали подробицями і охоче переповідалися згодом тими, хто його знав.
Continue reading “Майстер Микола БУДНИК (спогади)”
Вечірня пісня (На тихі гірські долини…), Леопольд ЯЩЕНКО
Докладніше про гурт та про історію пісні – на сайті “Гомону”: Вечірня пісня (На тихі гірські долини…)
Слухати (mp3):
Щедрівки з Львівщини
"КАРПАТІЯ: дівки, ґаздині, молодиці". Ляльки Оксани Смереки-Малик, 2010 р.
Кілька розшифрованих записів давніх щедрівок парубкові й дівчині з Опілля − сіл Ганівці та Антонівка Жидачівського р-ну Львівської обл. − записаних в одній родині: від баби, матері й свекрухи.
Докладніше див. ТУТ »
