ЕКСПЕДИЦІЇ
Життя козаків-запорожців: Іван Розсолода – син січовика, 116-літній інформатор Дмитра Яворницького
За виданням: Дмитро Яворницький. Запорожжя в залишках старовини і переказах народу. – Ч.II. – Дніпропетровськ: “АРТ-ПРЕС”, 2005. – C.3-29.
• Вступ • Про Івана Розсолоду і його родину • Про батька-запорожця • Звідки бралися запорожці • Запорозьке привілля й довкілля • Про гніздюків і січовиків • Війни та протистояння • Запорожці на відпочинку • Запорозькі люльки • Запорозька музика • Господарство запорожців • Укріплення й помешкання • Їжа й посуд у запорожців • Запорозьке вбрання • Зброя у запорожців • Козацькі коні • Гроші у запорожців • Запорозьке врядування • Здоров’я й довголіття • Характерники. Християнство на Запорожжі • Козацький похорон • Куди поділися запорожці • Біля двору Івана Розсолоди • Плани й карти у книзі • Деякі висновки з погляду сьогодення • Джерела
Довкола козаків і козацької старовини сьогодні твориться багато легенд і майже-казкових уявлень. Якими ж вони були насправді? Класикові української історії та музейництва Дмитрові Яворницькому колись пощастило зустріти майже-очевидця тих часів: навіть не онука, а сина запорозького козака! Іван Гнатович Розсолода, улюблений син січовика Гната Недоступа, у свої сто шістнадцять(!) років зберіг пам’ять про батькові оповіді з козацького побуту, а багато що встиг побачити й на власні очі.
Ці справді безцінні записи Дмитро Іванович вмістив у своїй першій великій монографії “Запорожье в остатках старины и преданиях народа”, розпочавши ними її другу частину. Будучи вперше опублікованою 1888 року, ця інформація разюче відрізняється від усіх інших оповідей на козацьку тематику, які вже значно більше повиті серпанком легенди.
Публікуємо сьогодні тут розповідь Івана Розсолоди, викладену Дмитром Яворницьким, без жодних змін, окрім розбиття великих шматків тексту на тематичні розділи й логічні абзаци — для легшого їх сприймання. Усі виділення в тексті також зроблені нами.
Наводимо також усі ілюстрації, вміщені в монографії, згрупувавши їх за темами розповіді.
Переяcлавщина: над Трубежем, липень 2010
Експериментальна флеш-панорама на 360 градусів, знята колись в експедиції неподалік від нашого табору. Це було 2 липня 2010 року – ранок над річкою Трубіж коло Переяслава. Фото Катерини Міщенко. Дивитися панораму »
Обережно – ДУЖЕ ТОВСТА!!! – важить 60,3 Mb, отже з повільним інтернетом буде довго завантажуватися…
Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player. Завантажити з офіційного сайту »
Деякі конструктивні та художні знахідки з традиційного побуту Чорнобильського Полісся − Михайло МАТІЙЧУК, Володимир МОГИЛЕВСЬКИЙ
За статтею: Михайло МАТІЙЧУК, Володимир МОГИЛЕВСЬКИЙ. Селянський дизайн поліщуків / Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель: Збірник наукових праць. Спеціальний випуск: Засоби монументально-декоративного мистецтва та дизайну в міському середовищі. – Київ, 2006. – С.126-136.
Навіть побіжне ознайомлення з витворами сільських майстрів різних реґіонів України переконливо засвідчує органічне поєднання у традиційних побутових речах утилітарного та естетичного – при мінімумі виражальних засобів. Фактично на практиці втілюється класична формула: “функція визначає форму”. Народні майстри керувалися у своїй роботі успадкованими традиціями, власною інтуїцією та природним розумінням краси. Останнє можна визначити як доцільне, відтак – красиве.
Дана розвідка обмежується реґіоном Полісся та спробою аналізу господарських виробів з дерева.
Стаття “Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині” – Михайло МАТІЙЧУК
Михайло МАТІЙЧУК. Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині / Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.47. – Львів, 2012. – С.373-392.
У статті розглянуто традиційні техніки покриття дахів соломою та смерековою дошкою, які побутували на Бойківщині; проаналізовано технологічні особливості кожної з них, починаючи від заготівлі матеріалу і закінчуючи покрівлею даху; подано їх порівняльну характеристику.
Дослідження ґрунтується на польових матеріалах автора, апробованих у Національному музеї народної архітектури та побуту України. У додатку – словник будівельної термінології Бойківщини, пов’язаної з покрівельними технологіями.
Continue reading “Стаття “Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині” – Михайло МАТІЙЧУК”
Стаття “Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині” − Михайло МАТІЙЧУК
Михайло МАТІЙЧУК. Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині / Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.45. – Львів, 2010. – С.463-495.
Гуцульщина – край смерекових лісів. Великі масиви струнких смерек, що густо вкривають карпатські гори, були благодатним матеріалом, який застосовувався в народному будівництві. Із смереки гуцули зводили зрубні хати, господарські та виробничі будівлі.
Народне дерев’яне будівництво на Гуцульщині формувалося протягом багатьох століть. Покрівельні техніки є невід’ємною частиною традиційного народного будівництва. Вони формували силует і естетику даху, а відтак і художній образ та архітектоніку споруди.
Continue reading “Стаття “Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині” − Михайло МАТІЙЧУК”
Книга “Народна кераміка Наддніпрянщини” − Олександра Данченко
Олександра Данченко. Народна кераміка Наддніпрянщини. − Київ: Мистецтво, 1969. − 143 с., іл.
Чудова книжка про етнографічні експедиції Правобережною Наддніпрянщиною − і про їх наслідки та висновки. Містить багатий ілюстративний матеріал.
Докладніше див. ТУТ »
Стаття “Конструктивні форми в інтер’єрах притул-хлівів на Гуцульщині”
Гуцульське народне будівництво має низку самобутніх рис, які для багатьох сьогодні видаються екзотикою. Стаття, написана на основі експедиційних матеріалів, розкриває одну з таких сторінок традиційного господарювання цього краю.
Доволі часто давню гуцульську хату з трьох боків оточують притули – господарські приміщення, у яких колись взимку тримали овець і ягнят, а також зберігали різний реманент і продукти харчування. Таким чином худоба могла грітися біля теплих стін хати, водночас зігріваючи й людське житло.
Усередині притул все було дуже доцільним – зручним як для їх мешканців, так і для господарів. Про застосування народного досвіду при будівництві та обладнанні таких приміщень тут і піде мова.
Continue reading “Стаття “Конструктивні форми в інтер’єрах притул-хлівів на Гуцульщині””
“ПОЛОНИНА ПСАРІВКА” – відео
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися/завантажити на Vimeo »
“ПОЛОНИНА ПСАРІВКА” (15 хв) – частина третя відеопроекту про традиційне господарювання на гуцульських полонинах: цього разу знову про Прикарпаття.
До неї увійшли фрагменти експедиційних відеозаписів, зроблених у 2010 р. на полонинах Псарівка і Пнівська, Верховинський район Івано-Франківської області. Доволі докладно висвітлено традиційну для Прикарпаття технологію виготовлення бринзи та вурди.
Continue reading ““ПОЛОНИНА ПСАРІВКА” – відео”
Народні пісні с.Лип’янка на Черкащині у записах Максима КОРОСТАША, 1927 р.
НАРОДНІ ПІСНІ, записані Максимом Коросташем у с.Лип’янка на Шевченківщині (нині Шполянський р-н, Черкаська обл.), 1927 рік. Рукописні фонди ІМФЕ ім.М.Рильського НАН України, Ф1дод./259,282; Ф6-4/189.
Максим Борисович КОРОСТАШ – український фольклорист і композитор, земляк-односелець і вчитель молодого Івана Гончара. Він був членом етнографічної комісії при Академії наук, часто виїжджав в експедиції для збирання і записування музичного фольклору. В архівах Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології НАН України збереглися фрагменти його записів, зроблених у рідному селі Лип’янка на початку ХХ століття.
З нумерації зразків можна судити, що пісень у Лип’янці вчений записав понад 200. На жаль, досьогодні збереглося лише 25 мелодій та 10 текстів.
З-поміж цих пісень маємо три дуже гарні для чоловічого співу. Нижче подаємо їх окремо з нотами і віднайденими текстами.
- Гей, ой по морю (козацька)
- Ой зажурюся, запечалюся (лірична)
- Ой гай, мати (лірична)
Народні пісні с.Лип’янка на Черкащині − DJVU (RAR) − 270 Kb
Книга “Весільний ритуал Центрального Полісся”
Ірина Несен. Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХІХ – ХХ ст.). – К., 2005. – 278 с.
Книга є першою спробою наукової реконструкції весільного ритуалу Центрального Полісся – регіону побутування реліктових етнографічних явищ і водночас такого, що найбільше постраждав від аварії на Чорнобильській АЕС.
Робота базується на матеріалах польових досліджень, здійснених автором упродовж 1993 – 2003 рр., та їх зіставленні з архівними та друкованими джерелами середини ХІХ – ХХ століть.
Continue reading “Книга “Весільний ритуал Центрального Полісся””
