


“Традиція є основою і упорядкуванням мистецького розвитку людини. Вона живить мистецький процес стиглими плодами
людської підсвідомості… Тож я нічого не винаходив і не придумував, − стверджує автор посібника Василь Григорович ПАРАХІН. − Я тільки передаю дітям споконвічні скарби народних майстрів, які сьогодні мають бути загальнодержавним надбанням!”
Continue reading “Посібник “НАРОДНА ШКОЛА УКРАЇНСЬКОГО ЖИВОПИСУ” Василя ПАРАХІНА” →
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Фільм створено до 100-річчя від дня народження подвижника української культури Івана Гончара – засновника Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”. Одвічна краса народного мистецтва, картини відомих і невідомих художників ілюструють живе слово автора, надиктоване ним самим на аудіоплівку на початку 1980-х років.
Continue reading “Фільм “Іван ГОНЧАР: УКРАЇНА СПОКОНВІЧНА”” →
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Фільм “УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ в НМНАПУ” був задуманий як відеоекскурсія по експозиції Музею, але згодом розрісся до годинної ілюстрованої лекції про етнографічне районування та традиційну культуру карпатського реґіону.
Що з того вийшло – судити вам… :)
Continue reading “Фільм “УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ в Національному музеї народної архітектури та побуту України”” →
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Відеострічка на 15 хвилин з експедиційних записів 2009 року. Розповідають гуцульські музики та майстри музичних інструментів − Михайло ТАФІЙЧУК, Микола ДЖОГОЛЮК та Іван ЗЕЛЕНЧУК.
Continue reading “Фільм “ВЕРХОВИНСЬКІ МУЗИКИ”” →
Руководство к семейной швейной машине класса 1-А. − Подольск, 1950. − 46 с., ил.
Девіз цього видання сьогодні: “Поший собі етнографію!..” :)
А якщо серйозно, то − потрібна і довго шукана річ, якщо судити по кількості запитів на профільних сайтах. Тому, знайшовши живу книжечку, викладаємо тут.
Continue reading “Швейна машина “Подолка” 1-А − інструкція користувача, 1950″ →
Подольск-142: машина швейная бытовая. Руководство по эксплуатации. − Подольск, б/г. − 30 с., ил.
У нетрях інтернету знайшлася ще одна потрібна річ. Почистили, підкорегували, зібрали файли докупи. Хай працюють машинки… :)
Continue reading “Швейна машина “Подольск-142” − інструкція користувача” →
Незамінні книги для роботи етнографа й музейника в Україні!
Назви й розташування давніх сіл і хуторів, згадуваних у документах та етнографічній літературі − багатьох із них уже не знайти на карті України…
Окрім того, довідники є джерелом давніх та новітніх топонімів і містять покажчики назв населених пунктів, перейменованих у радянський час.
Відомий і неперевершений ЧОТИРИТОМНИЙ словник живої народної української мови за редакцією Бориса ГРІНЧЕНКА – репринтне видання 1958-59 рр. з оригіналу 1907-09 рр. Робота над цим перекладним українсько-російським словником тривала майже півстоліття – протягом 1861-1907 років. Матеріали до нього збирала редакція журналу “Кіевская Старина”. Відтоді словник мав аж сім (!) перевидань, і кожне з них одразу ставало бібліографічною рідкістю.
Continue reading ““СЛОВАРЬ української мови” Бориса ГРІНЧЕНКА” →
Кілька розшифрованих записів давніх щедрівок парубкові й дівчині з Опілля − сіл Ганівці та Антонівка Жидачівського р-ну Львівської обл. − записаних в одній родині: від баби, матері й свекрухи.
Докладніше див. ТУТ »
З досвіду НАСЛІДУВАННЯ НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ у молодіжному середовищі довкола Київського кобзарського цеху та етнографічного хору “Гомін”.
Коли ми сьогодні говоримо про наслідування і продовження народних традицій, маємо на увазі насамперед їх природнє уживання в нашому побуті. Це робиться тому, що робити так − цікаво, корисно, приємно, потрібно, в кайф − необхідне підкреслити :). А якщо серйозно, то традиційна культура, зокрема дозвілля, за всіх часів мала в собі все необхідне й достатнє для задоволення психологічної потреби людини у відпочинку.
Добрим підтвердженням тому є, зокрема, приклад молодіжного збіговиська звіринецької майстерні, утвореного ще в 1990-і роки довкола Київського Кобзарського Цеху та хору “Гомін”, знаного більше як хор Ященка.
Кілька років поспіль численне товариство, якого ніхто ніколи не рахував, збиралося на Печерську, в майстерні по вул. Сєдовців, 8а. Взимку ходили колядувати й щедрувати, на Масляну палили “зиму”, на Благовіщення зустрічали весну веснянками, на Великдень бавилися біля церкви, на Трійцю водили Куста, на початку липня влаштовували собі свято Купала… Усе те співалося, а на гулянках і зустрічах часто-густо виринали побутові танці.
Continue reading “Народні побутові танці у простому викладі” →
Total quant of thanks: 2057
© Студія "МИ" 2011-2023