Позначка: Майстерня на Сєдовців
Звіринецька майстерня Київського Кобзарського Цеху, 1990-і
В історії Київського Кобзарського Цеху звіринецька (“сєдовська”) майстерня передувала ірпінській. У середині 1980-х Микола Будник із друзями винайняли маленьку хатинку в Києві на печерському Звіринці (пров.Сєдовців, 8а), щоб там майструвати і, за потреби, жити. Коли ж на початку 1990-х меценат Володимир Кашицький придбав для цехового товариства половину хати в Ірпіні, Будник і актуальні його учні переселилися туди. Відтоді звіринецька майстерня гостинно приймала всіх, хто майстрував уже самостійно.
Господарями хати були брати Кислюки, Олександр і Павло – обоє поліглоти та викладачі київських ВНЗ, що знали по “надцять” іноземних мов. Відтак, основними захопленнями у звіринецькій майстерні стали традиційні кобзарські музичні інструменти, шахи, іноземні мови і “злам стереотипів”. А десь улітку 1994 року поміж хлопцями завелися дівчата – і народні календарні свята…
Continue reading “Звіринецька майстерня Київського Кобзарського Цеху, 1990-і”
“Сєдовський” колядницький гурт в Ірпіні, Щедрий вечір 1998 року – АУДІО!
Одного разу – 1998 року – на Щедрий вечір “сєдовці” поїхали до Ірпіня. Гурт був чималий, десь до двох десятків хлопців і дівчат. Хлопці належали до Київського Кобзарського Цеху, дівчата були стихійно приєднані до колядувань кілька років тому.
Щедрували у пана Миколи Будника, до хати-майстерні якого всі приходили, як до себе додому; потім пішли по місту. Побували у Перехожуків, їхніх сусідів, заходили ще кудись, і ще…
Нарешті вже глибокої ночі повернулися в майстерню і порозсідалися, хто де зміг, у першій прохідній кімнатці біля кухні – на лавах, стільцях, хтось у коридорі, а хтось і в сінях на верстаку. Випили густого “будниківського” чаю з чим Бог послав, а далі Іван витяг диктофона і сказав:
– А тепер співаємо все підряд – ось сюди!..
Continue reading ““Сєдовський” колядницький гурт в Ірпіні, Щедрий вечір 1998 року – АУДІО!”
Лекція-коментар до публікації “Український рік: свята, що нас об’єднують” – Катерина МІЩЕНКО
Ця лекція про народні календарні свята відбулася 21 вересня 2017 року у Центрі культури та мистецтв НТУУ “КПІ” під час освітнього заходу Університету клубного працівника, організованого Київським міським центром народної творчості та культурологічних досліджень (cnt.kiev.ua). Її метою було представлення аудиторії культпрацівників методичної онлайн-публікації “Український рік: свята, що нас об’єднують”.
Тривалість − 40 хвилин. Розповідає старший науковий співробітник Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” Катерина Міщенко. У кінці коментує директор Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень п.Микола Пересунько.
Слухати (mp3):
Кобзарський цех, програма “ОБРЯДОВЕ КОЛО” – 2000
Творче об’єднання “Київський кобзарський цех”: Програма “Обрядове коло” / Буклет; українською та англійською мовами. – Київ, 2000. – 8 с., іл.
Добре пам’ятний проект Кобзарського цеху, що завершився виставкою музичних інструментів у приміщенні Центру сучасного мистецтва “Совіарт”, Київ, вул. Костьольна, 10.
Continue reading “Кобзарський цех, програма “ОБРЯДОВЕ КОЛО” – 2000″
Перший Всеукраїнський огляд автентичного виконавства на традиційних кобзарських інструментах − Харків, грудень 1997
Републікуємо тут повну версію документального відеозапису, здійсненого організатором заходу – Фондом національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича (джерело: snip.dyvy.info).
Викладена у трьох частинах – тут із ДОКЛАДНИМ ЗМІСТОМ!
Перша виставка Кобзарського цеху в Києві, травень 1998
Традиційні музичні інструменти Руси-України: Буклет виставки. − Київ, 1998. 12 с., іл. − PDF.
Збіговисько зір на небі й добра воля багатьох людей навесні 1998 року вперше оприлюднили для громадськості великий і цікавий доробок Київського Кобзарського цеху, і зокрема школи майстра Миколи Будника.
Про цю пам’ятну для нас подію − виставку традиційних кобзарських музичних інструментів у галереї “Триптих”, що на Андріївському узвозі, лишилося багато матеріалів: світлин, текстів, споминів. А ще − оригінальний буклет “Традиційні музичні інструменти Руси-України”…
Публікуємо тут прес-реліз, текст про інструменти українською та англійською мовами та PDF-версію буклета.
Continue reading “Перша виставка Кобзарського цеху в Києві, травень 1998”
Майстер Микола БУДНИК (спогади)
16 січня 2012 року минуло 11 літ, як пішов від нас Микола Петрович БУДНИК [1953–2001] – відомий майстер народних музичних інструментів, кобзар, художник і поет. А ще – вчитель і панотець Київського Кобзарського Цеху…
Писати про пана Миколу Будника сьогодні легко й складно водночас.
Легко тому, що при самій лише згадці його імені зривається цілий вихор спогадів: прості й по-філософському афористичні ситуації, майстерно створювані ним щохвилини. Часто-густо вони одразу ж ставали легендами, обростали подробицями і охоче переповідалися згодом тими, хто його знав.
Continue reading “Майстер Микола БУДНИК (спогади)”
Народні побутові танці у простому викладі
З досвіду НАСЛІДУВАННЯ НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ у молодіжному середовищі довкола Київського кобзарського цеху та етнографічного хору “Гомін”.
Коли ми сьогодні говоримо про наслідування і продовження народних традицій, маємо на увазі насамперед їх природнє уживання в нашому побуті. Це робиться тому, що робити так − цікаво, корисно, приємно, потрібно, в кайф − необхідне підкреслити :). А якщо серйозно, то традиційна культура, зокрема дозвілля, за всіх часів мала в собі все необхідне й достатнє для задоволення психологічної потреби людини у відпочинку.
Добрим підтвердженням тому є, зокрема, приклад молодіжного збіговиська звіринецької майстерні, утвореного ще в 1990-і роки довкола Київського Кобзарського Цеху та хору “Гомін”, знаного більше як хор Ященка.
Кілька років поспіль численне товариство, якого ніхто ніколи не рахував, збиралося на Печерську, в майстерні по вул. Сєдовців, 8а. Взимку ходили колядувати й щедрувати, на Масляну палили “зиму”, на Благовіщення зустрічали весну веснянками, на Великдень бавилися біля церкви, на Трійцю водили Куста, на початку липня влаштовували собі свято Купала… Усе те співалося, а на гулянках і зустрічах часто-густо виринали побутові танці.
Continue reading “Народні побутові танці у простому викладі”
Збірник пісень “КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ”
КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ з репертуару етнографічного хору “Гомін” та Київського Кобзарського Цеху / Упорядники Леопольд Ященко та Катерина Міщенко. – К., 2005. – 186 с., нот.
Ця книжка знадобиться усім, хто любить народну пісню і прагне долучитися до самобутнього українського звичаю – колядування та щедрування. Тут є пісні на всі смаки – від концертних обробок до простого народного викладу; від прадавніх коляд про створення світу до сучасних авторських пісень, які живуть поміж людьми. Окремо додані примовляння та побажання господарям, доречні і в хаті, і на сцені.
Continue reading “Збірник пісень “КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ””
Збірник пісень “КРАСНА ВЕСНА, ТИХЕ ЛІТО”
КРАСНА ВЕСНА, ТИХЕ ЛІТО (українські народні календарні пісні весняно-літньої пори з репертуару етнографічного хору “Гомін” та Київського Кобзарського Цеху) / Упорядники Леопольд Ященко та Катерина Міщенко. − К., 2007. − 256 с., нот.
Ця книжка знадобиться усім, хто любить народну пісню і українські традиції. Адже красна весна й тихе літо − це проводжання зими й закликання весни, розмаїтий Великдень і урочиста Трійця, вогняне купальське свято і щедрі обжинки… Усі ці свята успадковані нами з глибокої давнини.
Календарні пісні − мова традиційних свят. І нині у ваших руках невеличка добірка, “словничок” цієї мови, якою наші предки розмовляли з пробудженою землею, буйним зелом і щедрим урожаєм.
Continue reading “Збірник пісень “КРАСНА ВЕСНА, ТИХЕ ЛІТО””
