ПІСНІ ТА МУЗИКА
КЕД ЄМ ІШОВ ПРЕЗ ТОТ ЛІС (лірична)
Лемківщина.
Там на Лемковині помедже горами: Туристський пісенник / Упор. Лех Лях [Лех Конопніцький]. – Варшава, 1981. – 62 с., іл., нот. – С.24.
Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):
Кед єм ішов през тот ліс, (2)
През ліс калиновий. (2)
Ступив я там на камінь, (2)
Камінь мармуровий. (2)
А з-під того каменя (2)
Водичка випливат. (2)
Напийся єй, дівчино, (2)
Кед єс справедлива. (2)
Continue reading “КЕД ЄМ ІШОВ ПРЕЗ ТОТ ЛІС (лірична)” →
КОЛО МОЙОЙ ЗАГРАДОЧКИ (лірична)
Лемківщина.
Там на Лемковині помедже горами: Туристський пісенник / Упор. Лех Лях [Лех Конопніцький]. – Варшава, 1981. – 62 с., іл., нот. – С.26.
Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):
Коло мойой заградочки гарно сонце світит, (2)
Посіяла моя мила (2) розмаїтих квітів. (2)
Посіяла, поливала − гарна ружа зійшла… (2)
Сама до ня моя мила (2) до касарні прийшла. (2)
Прийшла до ня та й заснула до рана білого, (2)
Рано стала, заплакала, (2) же єй болит глава. (2)
Ой не тужи, Ганцю мила, не тужи за мною, (2)
Як із війська повернуся, (2) прийду за тобою! (2)
КРАЩОГО НЕМА НІЧОГО В СВІТІ, або ПІСНЯ БРЕМЕНСЬКИХ МУЗИК (туристична)
З мультфільму “Бременські музики”. Музика Генадія Гладкова, текст оригіналу Юрія Ентіна, переклад з різних джерел.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Кращого нема нічого в світі,
Як по світу з друзями бродити!
Тим, хто дружить, не страшні тривоги,
Манять, манять нас нові дороги! (2)
Поклик свого серця не забудем –
Сміх і радість ми приносим людям!
Ні палаци, ні скарби ніколи
Замінити нам не зможуть волі! (2)
Килими для нас – квітучі трави,
Наші стіни – сосни величаві,
Синє небо – дах над головою,
Любо мандрувати нам з тобою! (2)
Див. також: Добірка туристичних пісень »
МАНДРІВНА ЗОРЯ, або КОЗАЦЬКИЙ ВІЛЬНИЙ КРАЙ (туристична)
Слова й гармонізація Леопольда Ященка, мелодія Оксани Рафи (див. Під небом кочовим).
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Козацький вільний край прослався перед нами,
І жайворонка спів лунає угорі…
Ми знову ідемо байраками, степами,
На незборимий клич мандрівної зорі.
Приспів:
Гей, дана, гей! Гей, дана, дана,
Дана, дана, дана, о-о, гей, гей!
З проторених доріг ми раді повернути
На стежечки круті, до гаю, до ріки…
Щаслива та пора, як вітер б’є у груди!
Прекрасна та пора – бо ми мандрівники!
Continue reading “МАНДРІВНА ЗОРЯ, або КОЗАЦЬКИЙ ВІЛЬНИЙ КРАЙ (туристична)” →
МИХАЛЕ, МИХАЛЕ (лірична)
Лемківщина.
Там на Лемковині помедже горами: Туристський пісенник / Упор. Лех Лях [Лех Конопніцький]. – Варшава, 1981. – 62 с., іл., нот. – С.30.
Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):
Михале, Михале, не пий воду в скале.
Напийся в ліщині, (3) дай спокій дівчині.
Усі люде на ня, як на поганина,
І отець, і мати, (3) і уся родина.
Усі люде на ня, же я люблю Ваня,
А я не боюся, (3) з того виведу ся.
Михалку, Михалку, взяла вода лавку,
Що ми нев ходили (3) до гаю на травку.
МОРСЬКА ПОХІДНА, або ВІДКРИВАЮТЬСЯ ПРОСТОРИ (туристична)
Мелодія за мотивами пісні Сергія й Тетяни Нікітіних “На далекой Амазонке”, редакція і текст Катерини Міщенко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Відкриваються простори,
Берег тане вдалині.
Попереду тільки море
І мандрівки довгі дні.
Вітер свище, хвиля грає,
Але знаєм я і ти –
Хто нічого не боїться,
Завжди дійде до мети!
Приспів:
Коли ми знов повернемось до рідних берегів,
То друзів привітаємо, забудем ворогів.
Тоді поллються ріками і пісня, і вино,
А всі незгоди й прикрощі нехай ідуть на дно!
Та не забудемо ніколи, як бриніли ясні зорі,
Як солоні хвилі моря нас носили по світах!
Не забудемо ніколи, як бриніли ясні зорі,
Як солоні хвилі моря нас носили по світах!
Continue reading “МОРСЬКА ПОХІДНА, або ВІДКРИВАЮТЬСЯ ПРОСТОРИ (туристична)” →
НАДІЯ, або СВІТИТЬ НАМ НЕЗНАНА ЩЕ ЗОРЯ (туристична)
Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990-і рр. Автор українського перекладу невідомий. Оригінал російською – слова Миколи Добронравова, мелодія Олександри Пахмутової.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Світить нам незнана ще зоря,
Знову ми одірвані від дому.
Поміж нами – далеч і моря,
Гаснучі вогні аеродрому.
Поміж нами відстань немала –
Холод і печаль на твоїх віях.
Нам зосталась крихітка тепла –
Наша невгасаюча надія.
Приспів:
Надія – наш компас земний,
Сміливим щастить як нікому,
Ми стрінемось в пісні одній –
Вона понесе нас додому!
Continue reading “НАДІЯ, або СВІТИТЬ НАМ НЕЗНАНА ЩЕ ЗОРЯ (туристична)” →
ОЙ ГАЙ, МАТИ (лірична)
Черкаська обл., Шполянський р-н, с.Лип’янка. Мелодія з записів Максима Коросташа, 1927 р. (№93); див.: Народні пісні с.Лип’янка на Черкащині у записах Максима КОРОСТАША, 1927 р.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Ой гай, мати, та ой гай, мати,
Ой гай зелененький,
Помандрував з цеї деревеньки
Козак молоденький.
Від’їжджавши, ще й шапочку знявши,
Низенько вклонився:
Прощай, прощай, чесная громадо –
Може, з ким сварився.
Хоч сварився, ой хоч не сварився –
Щаслива дорога!
Зостається ой та й на Вкраїні
Дівка чорноброва.
Continue reading “ОЙ ГАЙ, МАТИ (лірична)” →
ОЙ ВЕРШЕ МІЙ, ВЕРШЕ (лірична)
Лемківщина.
Там на Лемковині помедже горами: Туристський пісенник / Упор. Лех Лях [Лех Конопніцький]. – Варшава, 1981. – 62 с., іл., нот. – С.33.
Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):
Ой верше мій, верше, мій зелений верше,
Юж мі так не буде, (2) як мі било перше.
Бо перше мі било − бардз мі добре било,
Од своєй мамічки (2) не ходити било.
Не ходити било горами, лісами,
Не любити било (2) з чорними очами.
Шугайові очи ходят по убочи,
А мої за нима, (2) здали би ся з нима.
На єдно ся здаме − чорни очка маме,
На друге ся здаме − (2) жадно нич не маме.
ОЙ ЗАЖУРЮСЯ, ЗАПЕЧАЛЮСЯ (лірична)
Черкаська обл., Шполянський р-н, с.Лип’янка. Мелодія з записів Максима Коросташа, 1927 р. (№185); див.: Народні пісні с.Лип’янка на Черкащині у записах Максима КОРОСТАША, 1927 р.
Співають Ярослава Пришедько, Катерина Міщенко, Олександр Чистяков – працівники Музею Івана Гончара, 2010 (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Ой зажурюся, запечалюся –
Піду в зелен сад, розвеселюся.
В зеленім саду співа соловій,
Ходить гуляє козак молодий.
В зеленім саду зозуля кує,
Ой там козаку пригодонька є.
Ой то ж пригода – дівка молода,
Куди не піду – до неї зайду.
Куди не піду – до неї зайду,
Люба розмова в вишневім саду.