Позначка: Музичні інструменти

Дивитися на YouTube »

Микола Будник, цехмайстер Київського Кобзарського Цеху, розповідає про виготовлення музичних інструментів. Відеозапис зроблено 1993 року в цеховій майстерні, м.Ірпінь під Києвом. Розмову веде Василь Хитрук, відео – Анатолій Богород, участь у зйомці – Василь Музика.

Скріншот сайту про бандурку – мамаївську кобзу: bandurka.etnoua.info Нарешті маємо вже цілий сайт, присвячений мамаївському інструментові – вельми цікавому явищу в українській традиційній культурі.

Бандурка – чи не найбільш уживаний побутовий музичний інструмент Центральної України, що існував у різних формах, але з єдиним строєм і єдиним завданням: грати ДО ВСЬОГО! До пісні, до танцю, до власного настрою, до кожної нагоди.

Тут знайдете все про неї: історію та документальні джерела, з якої бандурки починати, де її взяти, як настроїти, як грати…

Докладніше »

Катерина МІЩЕНКО

Виставка під назвою “Життя мамаївської кобзи” триває у Музеї Івана Гончара за програмою “Кобзарської Трійці – 2015”, з 30 травня до 14 червня 2015 року.

Її експозиція відповідає на питання, куди подівся інструмент Козака Мамая – аналог сучасної гітари, і чому його місце в українській музичній традиції тривалий час залишалося вільним.

Справді, багата музична культура українців просто не могла бути позбавлена універсального побутового інструмента, розміри якого дозволяли б мати повноцінний бас і давати гарний супровід. Це був інструмент і до співу, і до танцю. Згадаймо Мамаєве: “Гей, бандуро моя золотая! Коли б до тебе дівчина молодая – скакала б, плясала б аж до лиха, що не один чумак одцурався б солі міха!..”

Звівши докупи історичні джерела, фольклорні записи початку 20-го століття і переконливу наукову гіпотезу 1970-х років, ми одержали цілісний, послідовний результат, який проілюстрували друкованими матеріалами, експонатами Національного музею народної архітектури та побуту України та окремими живими інструментами, позиченими у власників.

Continue reading “ЖИТТЯ МАМАЇВСЬКОЇ КОБЗИ, або ЩО ТАКЕ БАНДУРКА” →

Іван Гаврилович Прижов [1827–1885] – російський публіцист, історик, етнограф. Фото з сайту prijov.ru Іван Гаврилович ПРИЖОВ [1827–1885] – російський публіцист, історик, етнограф. Автор робіт з історії народного побуту Росії й України. Найвідоміші праці присвячені історії шинкарства та жебрацтва.

Людина складної долі й високого інтелекту, Іван Прижов знав жебрацьке та пияцьке середовище зсередини, досліджуючи його не лише з архівних джерел, але й з власного досвіду спілкування. У своїх працях Прижов висловлював немало революційних на той час думок, зокрема порівнюючи народні традиції та менталітет в Росії і “в Украйні”.

Прикметною, зокрема, є праця І.Прижова “Нищие на святой Руси”, видана у Москві 1962 року. Другий її розділ, про жебраків-співців, значною мірою присвячений українській кобзарській традиції. Цитуємо сучасною мовою за виданням: И.Г.Прыжов. Нищие на святой Руси. – Москва, 1862. – С.8-51. Виділення кольором – наше (Студія МИ).

Continue reading “Іван ПРИЖОВ про кобзарство – 1862 рік” →

Стор. 1 Програми "Обрядове коло", Київський Кобзарський Цех, 2000. Стор. 6 Програми "Обрядове коло", Київський Кобзарський Цех, 2000.

Творче об’єднання “Київський кобзарський цех”: Програма “Обрядове коло” / Буклет; українською та англійською мовами. – Київ, 2000. – 8 с., іл.

Добре пам’ятний проект Кобзарського цеху, що завершився виставкою музичних інструментів у приміщенні Центру сучасного мистецтва “Совіарт”, Київ, вул. Костьольна, 10.

Continue reading “Кобзарський цех, програма “ОБРЯДОВЕ КОЛО” – 2000″ →

Бандурка, зроблена з тенорового укулеле Yamaha GL1, 2014 р. Тих, хто має досвід гри по нотах на шестиструнній або семиструнній гітарі, бандуркою не здивуєш і не злякаєш. Від семиструнної вона на дві струни простіша; від шестиструнної відрізняється насамперед першою і п’ятою струною: на обох звук на тон нижчий від звичного.

Цікавим “бонусом” за таку зміну строю – і за компактніші розміри бандурки – є незвичайна легкість підбирання мелодії паралельно з акордом супроводу. Справді традиційне – просте, красиве і доцільне…

Втім, ми сподіваємося, що ця публікація зможе трохи озброїти також і тих гітаристів, що навчаються грати з табів та акордів. Для таких людей зазвичай опанування нот є чимось схожим на потребу зайти в холодну воду. Воно то й можна… але починати ліньки… і маловідоме лякає :)

Проте нотна грамота опановується легко й швидко. Судіть самі – все необхідне можна вмістити на одній сторінці А4 формату!

Докладніше »

Ці мелодії − лише приклади того, що можна грати на бандурці без особливої підготовки та офіційної музичної освіти. Подібні речі на ній легко підбирати самостійно майже з нуля. Лише на початку треба трохи терпіння, щоб віднайти бажану мелодію по першій струні; а тоді довкола неї підбираються акорди за схемами…

Розіграні таким чином мелодії наводимо в публікаціях:

• Вечір надворі, ніч наступає − лірична
• Копав, копав криниченьку − лірична
• Мелодія − народний романс
• На долині туман − слова Василя Діденка, мелодія Бориса Буєвського
• Ой гиля, гиля, гусоньки, на став − лірична
• Ой на горі та й женці жнуть − козацька
• Ой сиділа чирочка на мосту − до танцю
• Отамане, батьку наш − козацька
• Сюїта для лютні, ч.1 − Канцона Володимира Вавілова, приписана Франческо да Мілано, відома як мелодія пісні “Город золотой” у виконанні Бориса Грєбєнщикова

Вечір-концерт бандуриста Віктора МІШАЛОВА – Заслуженого артиста України, виконавця на академічній та народній (старосвітській) бандурі, композитора й дослідника кобзарства відбувся у Музеї Івана Гончара 23 жовтня 2013 року.

Відео: Ярослав ДЖУСЬ, Михайло МАТІЙЧУК, Катерина МІЩЕНКО.
Фото: Ярослав ДЖУСЬ. 

Continue reading “Відео: Концерт бандуриста Віктора Мішалова 23 жовтня 2013 року в Музеї Івана Гончара” →

Учасники першого Всеукраїнського огляду автентичного виконавства на традиційних кобзарських інструментах − Харків, грудень 1997 На цьому огляді вперше уповні висвітлювався доробок Кобзарського цеху щодо виготовлення, реконструкції та стихійного побутування традиційних музичних інструментів: народної бандури, вересаївської кобзи, колісної ліри, торбана, шоломовидних гусел…

Републікуємо повну версію документального відеозапису, здійсненого організатором заходу – Фондом національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича (джерело: snip.dyvy.info).

Викладена у трьох частинах – тут із ДОКЛАДНИМ ЗМІСТОМ!

Continue reading “Перший Всеукраїнський огляд автентичного виконавства на традиційних кобзарських інструментах − Харків, грудень 1997” →

"Грицько Запорожець". Поч. ХІХ ст. Походження невідоме. Полотно, олія, 57 х 76. Національний музей у Львові ім.А.Шептицького (Ж-193). За виданням: Козак Мамай. Феномен одного образу та спроба прочитання його "ідентифікаційного коду": Альбом / Автор дослідж. С.Бушак. – Київ: Родовід, 2008. – С.208. Музичний інструмент (кобза) з картини "Грицько Запорожець". Поч. ХІХ ст. Походження невідоме. Полотно, олія, 57 х 76. Національний музей у Львові ім.А.Шептицького (Ж-193). За виданням: Козак Мамай. Феномен одного образу та спроба прочитання його "ідентифікаційного коду": Альбом / Автор дослідж. С.Бушак. – Київ: Родовід, 2008. – С.208. Починаємо публікувати підібране й розігране на п’ятиструнній БАНДУРЦІ − вже є окремий канал на VIMEO!

Подібний інструмент був зафіксований російським фольклористом Ніколаєм Приваловим [1868−1928] у побуті уральських козаків − давніх виселенців з України. Це єдине відоме нам на сьогодні документальне свідчення про стрій інструмента, зображеного на відомих картинах “Козак Мамай” (докладніше…).

Для цих вправ ми пристосували маленьку гітару-“половинку” (можна й меншу), перетягнувши середні струни і підкоригувавши відповідним чином поріжок.

Уся робота зайняла не більш як півгодини часу. А переладнати інструмент назад можна й за п’ять хвилин − тільки вже не хочеться! :))

Continue reading “Акорди та вправи на БАНДУРЦІ − п’ятиструнній мамаївській кобзі” →