Сайт про БАНДУРКУ – мамаївську кобзу: bandurka.etnoua.info

bandurka.etnoua.info

Скріншот сайту Нарешті маємо вже цілий сайт, присвячений мамаївському інструментові – вельми цікавому явищу в українській традиційній культурі.

Бандурка – чи не найбільш уживаний побутовий музичний інструмент Центральної України, що існував у різних формах, але з єдиним строєм і єдиним завданням: грати ДО ВСЬОГО! До пісні, до танцю, до власного настрою, до кожної нагоди.

Тут знайдете все про неї: історію та документальні джерела, з якої бандурки починати, де її взяти, як настроїти, як грати

Докладніше >>

ЖИТТЯ МАМАЇВСЬКОЇ КОБЗИ, або ЩО ТАКЕ БАНДУРКА

Життя мамаївської кобзи Виставка під назвою “Життя мамаївської кобзи” триває у Музеї Івана Гончара за програмою “Кобзарської Трійці – 2015”, з 30 травня до 14 червня 2015 року.

Її експозиція відповідає на питання, куди подівся інструмент Козака Мамая – аналог сучасної гітари, і чому його місце в українській музичній традиції тривалий час залишалося вільним.

Справді, багата музична культура українців просто не могла бути позбавлена універсального побутового інструмента, розміри якого дозволяли б мати повноцінний бас і давати гарний супровід. Це був інструмент і до співу, і до танцю. Згадаймо Мамаєве: “Гей, бандуро моя золотая! Коли б до тебе дівчина молодая – скакала б, плясала б аж до лиха, що не один чумак одцурався б солі міха!..”

Звівши докупи історичні джерела, фольклорні записи початку 20-го століття і переконливу наукову гіпотезу 1970-х років, ми одержали цілісний, послідовний результат, який проілюстрували друкованими матеріалами, експонатами Національного музею народної архітектури та побуту України та окремими живими інструментами, позиченими у власників.

Читати далі »

БАНДУРКА − мамаївська кобза: ЯК ГРАТИ ПО НОТАХ

bandurka.etnoua.info

Бандурка-Yamaha Тих, хто має досвід гри по нотах на шестиструнній або семиструнній гітарі, бандуркою не здивуєш і не злякаєш. Від семиструнної вона на дві струни простіша; від шестиструнної відрізняється насамперед першою і п’ятою струною: на обох звук на тон нижчий від звичного.

Цікавим “бонусом” за таку зміну строю – і за компактніші розміри бандурки – є незвичайна легкість підбирання мелодії паралельно з акордом супроводу. Справді традиційне – просте, красиве і доцільне

Втім, ми сподіваємося, що ця публікація зможе трохи озброїти також і тих гітаристів, що навчаються грати з табів та акордів. Для таких людей зазвичай опанування нот є чимось схожим на потребу зайти в холодну воду. Воно то й можна… але починати ліньки… і маловідоме лякає :)

Проте нотна грамота опановується легко й швидко. Судіть самі – все необхідне можна вмістити на одній сторінці А4 формату!

Докладніше >>

Нотні приклади для БАНДУРКИ − мамаївської кобзи

bandurka.etnoua.info
Ці мелодії − лише приклади того, що можна грати на бандурці без особливої підготовки та офіційної музичної освіти. Подібні речі на ній легко підбирати самостійно майже з нуля. Лише на початку треба трохи терпіння, щоб віднайти бажану мелодію по першій струні; а тоді довкола неї підбираються акорди за схемами

Розіграні таким чином мелодії наводимо в публікаціях:

 

Акорди та вправи на БАНДУРЦІ − п’ятиструнній мамаївській кобзі

bandurka.etnoua.info

Грицько Запорожець. Поч. ХІХ ст. Кобза (бандурка) Починаємо публікувати підібране й розігране на п’ятиструнній БАНДУРЦІ − вже є окремий канал на VIMEO!

Подібний інструмент був зафіксований російським фольклористом Ніколаєм Приваловим [1868−1928] у побуті уральських козаків − давніх виселенців з України. Це єдине відоме нам на сьогодні документальне свідчення про стрій інструмента, зображеного на відомих картинах “Козак Мамай” (докладніше…).

Для цих вправ ми пристосували маленьку гітару-“половинку” (можна й меншу), перетягнувши середні струни і підкоригувавши відповідним чином поріжок.

Уся робота зайняла не більш як півгодини часу. А переладнати інструмент назад можна й за п’ять хвилин − тільки вже не хочеться! :))

Читати далі »

Кобзарські музичні інструменти: давнина і сучасність

Катерина МІЩЕНКО

Козак Мамай. Поч. ХХ ст. Кобза Виставка під такою назвою відбулася в травні 2010 року під час проведення Фестивалю української епічної традиції “КОБЗАРСЬКА ТРІЙЦЯ – 2010″ у Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара”.

На виставці були представлені репродукції народного живопису та інструментів з нього в приблизно-реальних розмірах – а поруч живі інструменти майстрів Київського Кобзарського Цеху, зроблені за традиційними зразками. Ілюстративну основу виставки виготовили Михайло МАТІЙЧУК та Іван КУШНІР.

Віртуальну публікацію ми доповнили позавиставковими матеріалами, зокрема світлинами кобз, реконструйованих і виготовлених у 1960-70-і роки майстрами Миколою Прокопенком, Василем Зуляком та Іваном Скляром (збірка Національного музею народної архітектури та побуту України).

Читати далі »

Виставка “НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ зі збірки НМНАП України” (пам’яті Ігоря ШРАМКА)

Катерина МІЩЕНКО

Цимбали. 1940-і рр. Тернопільщина 26 травня − 12 червня 2011 р. в Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара” відбулася виставка, присвячена пам’яті дослідника і збирача народних музичних інструментів Ігоря ШРАМКА – “Народні музичні інструменти зі збірки Національного музею народної архітектури та побуту України”.

Експозиція презентувала частину величезного доробку Ігоря Шрамка [1938 – 2010] − непересічного дослідника і збирача народних музичних інструментів. Його зусиллями було зібрано понад 600 унікальних експонатів, які разом складають цілісну картину українського музичного побуту ХХ століття. Виставку було відкрито до дня народження Ігоря Шрамка, 26 травня; вона діяла до 12 червня − до завершення фестивалю “Кобзарська Трійця”.

Пропонуємо Вашій увазі огляд експозиції та коментарі.

Читати далі »