Позначка: Трансформування традиції
“ПОЛОНИНА ВЕСНАРКА” – відео
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися/завантажити на Vimeo »
“ПОЛОНИНА ВЕСНАРКА” – друга частина відеопроекту про традиційне господарювання на гуцульських полонинах.
До неї увійшли фрагменти експедиційних відеозаписів, зроблених у липні 2009 та серпні 2010 рр. на полонині Веснарка (Кострича), розташованій на південному схилі гірського хребта Кострич у Надвірнянському районі Івано-Франківської області.
Continue reading ““ПОЛОНИНА ВЕСНАРКА” – відео” →
Полонинське будівництво на Гуцульщині
На Гуцульщині в умовах карпатського високогір’я здавна побутує традиційне ведення відгінного сезонного господарства, при якому худоба з довколишніх сіл літує на високих гірських луках – полонинах. У теплу пору року тут випасають худобу, переробляють молочні продукти та виготовляють гуцульські сири й масло.
Метою даної роботи було наукове обгрунтування до полонинського комплексу в експозиції “Гуцульщина” Національного музею народної архітектури та побуту України, яке базується на основі експедиційних досліджень автора, наукових публікацій та архівних матеріалів [1]. У роботі розглянуто типологію народного будівництва на високогірних полонинах Гуцульщини, висвітлено традиційну організацію забудови гуцульської полонини загалом, її планування, види та типи будівель, необхідних для повноцінного функціонування господарства.
Continue reading “Полонинське будівництво на Гуцульщині” →
Майстер Микола БУДНИК (спогади)
16 січня 2012 року минуло 11 літ, як пішов від нас Микола Петрович БУДНИК [1953–2001] – відомий майстер народних музичних інструментів, кобзар, художник і поет. А ще – вчитель і панотець Київського Кобзарського Цеху…
Писати про пана Миколу Будника сьогодні легко й складно водночас.
Легко тому, що при самій лише згадці його імені зривається цілий вихор спогадів: прості й по-філософському афористичні ситуації, майстерно створювані ним щохвилини. Часто-густо вони одразу ж ставали легендами, обростали подробицями і охоче переповідалися згодом тими, хто його знав.
Continue reading “Майстер Микола БУДНИК (спогади)” →
Хлібне багатство України – ВІДЕО
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Головним героєм цього короткого фільму є український Хліб – поминальний, великодній, весільний і звичайний буденний, але випечений за народною традиційною технологією…
Фільм створений на основі експедиційних та науково-популярних відеозаписів. Це мультимедійний супровід ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ПОМИНАЛЬНОЇ ВИСТАВКИ ОБРЯДОВИХ ХЛІБІВ, присвяченої пам’яті загиблих під час Голодомору 1932-33 років в Україні (листопад-грудень 2011 р., Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”, м.Київ).
Continue reading “Хлібне багатство України – ВІДЕО” →
Хлібне багатство України
На вшанування пам’яті загиблих під час Голодомору 1932–33 років в Україні Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” проводить ВСЕУКРАЇНСЬКУ ПОМИНАЛЬНУ ВИСТАВКУ ОБРЯДОВИХ ХЛІБІВ.
До цього заходу долучилися державні установи – обласні й районні державні адміністрації, власники підприємств і багато майстрів і майстринь – знаних у своєму краю пекарів, коровайниць, господарів і господинь, які бережуть і продовжують сьогодні традиції власного виготовлення хліба.
Continue reading “Хлібне багатство України” →
Книга “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТЛО” Віктора САМОЙЛОВИЧА
Українське народне житло (кінець ХІХ − початок ХХ століть) / Віктор Самойлович. − К.: Наукова думка, 1972.
Маловідоме, але дуже цінне видання, у якому викладено основи типології української хати.
Класик дослідження народної архітектури Віктор Петрович САМОЙЛОВИЧ залишив по собі багату наукову спадщину, важливою складовою якої є, зокрема, типологічні замальовки з натури.
Continue reading “Книга “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТЛО” Віктора САМОЙЛОВИЧА” →
Книга “Українське народне мистецтво: ВБРАННЯ” (1961)
Українське народне мистецтво: Вбрання / Упорядники: С.Г.Колос (керівник), І.В.Гургула, Б.Б.Лобановський, О.Т.Полюскевич; Заг.ред.: К.Г.Гуслистий. − К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1961. − 327 с., іл.
Унікальне, і, на нашу думку, досьогодні неперевершене видання про українське народне вбрання. До нього залучені матеріали фондових збірок провідних етнографічних музеїв, які висвітлюють народне вбрання ХІХ − ХХ ст., а також архівні джерела щодо давніших часів. У супровідних текстах є навіть зразки кроїв окремих елементів одягу…
Докладніше див. ТУТ »
Весільний обряд села Дністрове на Тернопільщині − ВІДЕО
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися/завантажити на Vimeo »
23 вересня 2011 року в Музеї Івана Гончара Народний аматорський обрядово-фольклорний ансамбль “ДНІСТРЯНИ” (керівник О.Кривецька) та дитячий фольклорно-етнографічний ансамбль “ДЗУМБАЛИК” (керівник Л.Синовіцька) з с.Дністрове Борщівського р-ну Тернопільської обл. разом з ансамблем “ТРОЇСТІ МУЗИКИ” (керівник В.Дудка) з м.Мельниця-Подільська показували головні обрядові моменти традиційного весілля свого краю.
Continue reading “Весільний обряд села Дністрове на Тернопільщині − ВІДЕО” →
Двотомник “ВЕСІЛЛЯ” (1970) – фольклорні записи
Весілля: у 2-х кн./ Упор. Шубравська М.М. (тексти, примітки), Правдюк О.А. (нотний матеріал). – К., 1970. – 454 с. і 480 с., нот.
Перша спроба наукового видання кращих описів українського весілля з усієї території України за час від XVII до середини ХХ ст. У двох книгах подано 22 описи весіль, переважно з нотами.
Цей двотомник має сьогодні не лише наукову, але й практичну цінність – зокрема, для тих, хто хоче організувати власне весілля за народним традиційним обрядом…
Continue reading “Двотомник “ВЕСІЛЛЯ” (1970) – фольклорні записи” →
“СПІВАЙМО РАЗОМ!” – стаття про хор “Гомін” і Леопольда Ященка
Нарис з історії та життєвої філософії Етнографічного хору “ГОМІН”, Катерина МІЩЕНКО
Кілька сторінок життя української пісні на теренах великого міста – і доля дивовижної людини, тісно переплетена з нашим пісенним минулим і майбутнім…
Леопольда Івановича ЯЩЕНКА сьогодні добре знають і в столиці, і в далеких куточках України, і за кордоном. Його складна доля, непересічний талант композитора, любов до народної пісні і безмежна доброзичливість до людей вилилися в унікальне явище сучасної української культури – етнографічний хор “Гомін”, або, як його частіше називають кияни, “хор Ященка”…