ЯК СЯ КОЗИ РОЗІГРАЛИ (жартівлива, до танцю)
Лемківщина.
Там на Лемковині помедже горами: Туристський пісенник / Упор. Лех Лях [Лех Конопніцький]. – Варшава, 1981. – 62 с., іл., нот. – С.46.
Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):
Як ся кози розіграли, гоя-я,
До потока поскакали, чугая!
Приспів:
Ей, Дунаю! За Дунайом
Плаче дівча за шугайом.
Я за нима, я за нима, гоя-я,
Зламав ногу по коліна, чугая!
Ногу зламав – серце плаче, гоя-я,
Бо за милов інший скаче, чугая.
Мила моя, премиленька, гоя-я,
Виліч моє хоре серце, чугая!
Бо я хлопець − ніт ми пари, гоя-я,
Бо тя возьме дакий старий, чугая!
Под до танцю, мила моя, гоя-я,
Бо одквитне краса твоя, чугая!
Відео “Рось мандрівна” − Богуславщина, 2010
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Відео знімали на фотоапарат для хатнього вжитку. Але пройшов час – і змонтувалося… :)
Отже, гуляємо на Росі з рятувальним плотом ПСН-10.
Continue reading “Відео “Рось мандрівна” − Богуславщина, 2010” →
Відео “Рось лірична” − Богуславщина, 2009
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Відео за світлинами, зробленими влітку 2009 року. Далі дивимося галерею світлин, де є всі кадри – і значно більше… :)
Continue reading “Відео “Рось лірична” − Богуславщина, 2009″ →
Перший Всеукраїнський огляд автентичного виконавства на традиційних кобзарських інструментах − Харків, грудень 1997
На цьому огляді вперше уповні висвітлювався доробок Кобзарського цеху щодо виготовлення, реконструкції та стихійного побутування традиційних музичних інструментів: народної бандури, вересаївської кобзи, колісної ліри, торбана, шоломовидних гусел… Про учасників та їхні інструменти був також виданий буклет (pdf).
Републікуємо тут повну версію документального відеозапису, здійсненого організатором заходу – Фондом національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича (джерело: snip.dyvy.info).
Викладена у трьох частинах – тут із ДОКЛАДНИМ ЗМІСТОМ!
Акорди та вправи на БАНДУРЦІ − п’ятиструнній мамаївській кобзі
Подібний інструмент був зафіксований російським фольклористом Ніколаєм Приваловим [1868−1928] у побуті уральських козаків − давніх виселенців з України. Це єдине відоме нам на сьогодні документальне свідчення про стрій інструмента, зображеного на відомих картинах “Козак Мамай” (докладніше…).
Для цих вправ ми пристосували маленьку гітару-“половинку” (можна й меншу), перетягнувши середні струни і підкоригувавши відповідним чином поріжок.
Уся робота зайняла не більш як півгодини часу. А переладнати інструмент назад можна й за п’ять хвилин − тільки вже не хочеться! :))
Continue reading “Акорди та вправи на БАНДУРЦІ − п’ятиструнній мамаївській кобзі” →
“ПОЛОНИНА ВОРОЖЕСКА” – відео
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися/завантажити на Vimeo »
“ПОЛОНИНА ВОРОЖЕСКА” (9 хв) – четверта частина відеопроекту про традиційне господарювання на гуцульських полонинах. 2011 року ми побували на Закарпатті, поблизу села Чорна Тиса Рахівського р-ну.
Continue reading ““ПОЛОНИНА ВОРОЖЕСКА” – відео” →
Туристський пісенник “Там на Лемковині помедже горами” − 1981
Там на Лемковині помедже горами: Туристський пісенник / Упор. Лех Лях [Лех Конопніцький]. – Варшава, 1981. – 62 с., іл., нот. − pdf, djvu.
Чудова майже-самвидавна добірка для практичного вжитку − кілька десятків українських лемківських, трохи словацьких та лужицьких пісень з гітарними акордами. Це перша збірочка, упорядкована Лехом КОНОПНІЦЬКИМ (тут псевдо “Лех Лях”). Друга збірка цього упорядника теж є на сайті.
Тут зібрано чимало невідомих широкому загалові гарних пісень, які ми охоче запозичували в своєму товаристві. Деякі з них подаємо в комп’ютерному озвученні…
За відомості про упорядника збірки дякуємо п.Вікторові Мішалову!
Continue reading “Туристський пісенник “Там на Лемковині помедже горами” − 1981″ →
Книга “Шрифты-алфавиты для рекламных и декоративно-оформительских работ” − Олег СНАРСЬКИЙ, 1979
Снарский О.В. Шрифты-алфавиты для рекламных и декоративно-оформительских работ. − Киев: Реклама, 1979. − 152 с., ил.
Цікава книжка − і не лише з історичного погляду. Непроста наука шрифтотворення теж має своїх класиків. Одним із них, безперечно, є Олег Снарський, який у своїх розробках чимало уваги приділяв національним шрифтам. До речі, у шапці нашого сайту також використано шрифт “Снарський Устав”… :)
Гарний − на 600 dpi − скан цього видання, в якому є немало зразків українського стилю, ми знайшли на auben.livejournal.com. Дякуємо авторові публікації! :)
Новий канал Студії “МИ” на Vimeo.com − запрошуємо!
Заходьте на новий відеоканал Студії на ресурсі Vimeo.com!
Тут можна переглядати вже всі наші відео, а також ЗАВАНТАЖУВАТИ їх у різній якості.
Де знайти завантаження – показано на скріншотах.
Виставка “Микола БУДНИК − майстер, художник, поет” (до 60-річчя з дня народження)
З 22 червня до 28 липня 2013 року Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” у рамках VI Всеукраїнського фестивалю епічної традиції “Кобзарська Трійця – 2013” проводив виставку “Микола БУДНИК – майстер, художник, поет” до 60-річчя з дня народження Миколи Петровича Будника [1953 – 2001].
Ця виставка – зустріч із світлою пам’яттю, яку лишив по собі видатний майстер музичних інструментів, художник, поет, зберігач і співотворець українського епосу, багаторічний цехмайстер Київського Кобзарського Цеху.
Розлетілися по світу Будникові бандури, кобзи, ліри, гусла – лише невеличку частку зроблених ним інструментів пощастило зібрати на цій виставці. Живе дерево з його рук і нині дзвенить піснями й танцями, збираючи довкола себе вдячних слухачів.
Тонкі прозорі акварелі Миколи Будника – художника вражають філософським сприйняттям світу й символічністю мистецьких та світоглядних концепцій. А його поезії, натхнені баченням Дива серед сірих буднів і Всесвіту в звичному довкіллі, здавна ставали афоризмами для тих, хто його знав.
Тож дивимося, слухаємо й відчуваємо сьогодні срібні струни, лагідні барви, пісню і слово, що стали продовженням українських мистецьких традицій…