“Сєдовський” колядницький гурт в Ірпіні, Щедрий вечір 1998 року – АУДІО!

Колядки на сцені Цей запис давно вже чекав доброї нагоди, щоб вийти в люди :)

Одного разу – 1998 року – на Щедрий вечір “сєдовці” поїхали до Ірпіня. Гурт був чималий, десь до двох десятків хлопців і дівчат. Хлопці належали до Київського Кобзарського Цеху, дівчата були стихійно приєднані до колядувань кілька років тому.

Щедрували у пана Миколи Будника, до хати-майстерні якого всі приходили, як до себе додому; потім пішли по місту. Побували у Перехожуків, їхніх сусідів, заходили ще кудись, і ще…

Нарешті вже глибокої ночі повернулися в майстерню і порозсідалися, хто де зміг, у першій прохідній кімнатці біля кухні – на лавах, стільцях, хтось у коридорі, а хтось і в сінях на верстаку. Випили густого “будниківського” чаю з чим Бог послав, а далі Іван витяг диктофона і сказав:

– А тепер співаємо все підряд – ось сюди!..

Читати далі »

Лекція-коментар до публікації “Український рік: свята, що нас об’єднують” – Катерина МІЩЕНКО

НОВИНИ – etnoua.info
etnoua.info

Ця лекція про народні календарні свята відбулася 21 вересня 2017 року у Центрі культури та мистецтв НТУУ “КПІ” під час освітнього заходу Університету клубного працівника, організованого Київським міським центром народної творчості та культурологічних досліджень. Її метою було представлення аудиторії культпрацівників методичної онлайн-публікації “Український рік: свята, що нас об’єднують”.

Тривалість − 40 хвилин. Розповідає старший науковий співробітник Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” Катерина Міщенко. У кінці коментує директор Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень п.Микола Пересунько.

Слухати (mp3):

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

Найкращий рецепт ВЕЛИКОДНЬОЇ ПАСКИ! :)

Паски Сьогодні не всі беруться пекти власну паску до Великодня. Побутує думка, що пекти паску − це ооооой яка довга історія: поки вимісиш, поки виворожиш усе за складним рецептом, то ніби й дня вже немає.

Минулого року я радісно зламала для себе цей стереотип, приготувавши паску за рецептом загальної куми Студії “МИ” − Люди Іваницької-Коваленко, яка є значним кулінарним авторитетом у нашому товаристві. Кума, в свою чергу, вдало запозичила його у себе на Дніпровщині. Випробувавши безліч різних способів приготування пасок, вона стверджує, що ця − найсмачніша й найпростіша водночас. Після самостійної спроби я цілком з цим погоджуюся.

Паска виходить ДУЖЕ СМАЧНА, тісто пухке й трошки вологувате, довго не черствіє. Рецепт абсолютно простий, доступний людям без великого кулінарного досвіду. До речі, ця простота й відсутність “хімічних” складових − найкращі ознаки традиційної народної страви. Та й часу це займе зовсім небагато − ось спробуйте! ;)

Читати далі »

7 квітня 2017   (оновлено 30.12.2017)   //   Категорії: Актуальне, Не тільки етнологія, Новини, ОГЛЯДИ   ·   Теґи: , ,    

Документальний фільм “Святвечір” – 2002 рік

Програма про звичаї українців, пов’язані з передднем Різдва, створена Національною телекомпанією України спільно з Українським центром народної культури “Музей Івана Гончара” (2002). Учасники програми – Петро Гончар, Ніна Матвієнко, Олена Чебанюк, Олена Мочернюк, родина Компаніченків та колядницький гурт Київського Кобзарського Цеху – розповідають про покуть, дідух, святкові страви, колядування та спадкоємність народних традицій.

Автор програми – старший науковий співробітник УЦНК “МІГ” Ярослава Музиченко.
Ведуча – заступник директора УЦНК “Музей Івана Гончара” з наукової роботи Тетяна Пошивайло.
Режисер – Людмила Вітковська.
 

Майстер Микола БУДНИК розповідає про виготовлення музичних інструментів – відео, 1993 рік


Дивитися на YouTube >>

Микола Будник, цехмайстер Київського Кобзарського Цеху, розповідає про виготовлення музичних інструментів. Відеозапис зроблено 1993 року в цеховій майстерні, м.Ірпінь під Києвом. Розмову веде Василь Хитрук, участь у зйомці – Василь Музика.

ЖИТТЯ МАМАЇВСЬКОЇ КОБЗИ, або ЩО ТАКЕ БАНДУРКА

Життя мамаївської кобзи Виставка під назвою “Життя мамаївської кобзи” триває у Музеї Івана Гончара за програмою “Кобзарської Трійці – 2015”, з 30 травня до 14 червня 2015 року.

Її експозиція відповідає на питання, куди подівся інструмент Козака Мамая – аналог сучасної гітари, і чому його місце в українській музичній традиції тривалий час залишалося вільним.

Справді, багата музична культура українців просто не могла бути позбавлена універсального побутового інструмента, розміри якого дозволяли б мати повноцінний бас і давати гарний супровід. Це був інструмент і до співу, і до танцю. Згадаймо Мамаєве: “Гей, бандуро моя золотая! Коли б до тебе дівчина молодая – скакала б, плясала б аж до лиха, що не один чумак одцурався б солі міха!..”

Звівши докупи історичні джерела, фольклорні записи початку 20-го століття і переконливу наукову гіпотезу 1970-х років, ми одержали цілісний, послідовний результат, який проілюстрували друкованими матеріалами, експонатами Національного музею народної архітектури та побуту України та окремими живими інструментами, позиченими у власників.

Читати далі »

Іван ПРИЖОВ про кобзарство – 1862 рік

І.Г.Прижов [1827–1885] Іван Гаврилович ПРИЖОВ [1827–1885] – російський публіцист, історик, етнограф. Автор робіт з історії народного побуту Росії й України. Найвідоміші праці присвячені історії шинкарства та жебрацтва.

Людина складної долі й високого інтелекту, Іван Прижов знав жебрацьке та пияцьке середовище зсередини, досліджуючи його не лише з архівних джерел, але й з власного досвіду спілкування. У своїх працях Прижов висловлював немало революційних на той час думок, зокрема порівнюючи народні традиції та менталітет в Росії і “в Украйні”.

Прикметною, зокрема, є праця І.Прижова “Нищие на святой Руси”, видана у Москві 1962 року. Другий її розділ, про жебраків-співців, значною мірою присвячений українській кобзарській традиції. Цитуємо сучасною мовою за виданням: И.Г.Прыжов. Нищие на святой Руси. – Москва, 1862. – С.8-51. Виділення кольором – наше (Студія МИ).

Читати далі »

Кобзарський цех, програма “ОБРЯДОВЕ КОЛО” – 2000

Стор. 1 Стор. 6

Творче об’єднання “Київський кобзарський цех”: Програма “Обрядове коло” / Буклет; українською та англійською мовами. – Київ, 2000. – 8 с., іл.

Добре пам’ятний проект Кобзарського цеху, що завершився виставкою музичних інструментів у приміщенні Центру сучасного мистецтва “Совіарт”, Київ, вул. Костьольна, 10.

Читати далі »

Відео: Концерт бандуриста Віктора Мішалова 23 жовтня 2013 року в Музеї Івана Гончара

Вечір-концерт бандуриста Віктора МІШАЛОВА – Заслуженого артиста України, виконавця на академічній та народній (старосвітській) бандурі, композитора й дослідника кобзарства відбувся у Музеї Івана Гончара 23 жовтня 2013 року.

Відео: Ярослав ДЖУСЬ, Михайло МАТІЙЧУК, Катерина МІЩЕНКО.
Фото: Ярослав ДЖУСЬ. 

Читати далі »

Перший Всеукраїнський огляд автентичного виконавства на традиційних кобзарських інструментах − Харків, грудень 1997

Учасники огляду На цьому огляді вперше уповні висвітлювався доробок Кобзарського цеху щодо виготовлення, реконструкції та стихійного побутування традиційних музичних інструментів: народної бандури, вересаївської кобзи, колісної ліри, торбана, шоломовидних гусел…

Републікуємо повну версію документального відеозапису, здійсненого організатором заходу – Фондом національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича (джерело: snip.dyvy.info).

Викладена у трьох частинах – тут із ДОКЛАДНИМ ЗМІСТОМ!

Читати далі »

Сторінка12