


З 7 до 30 червня 2014 року в Музеї Івана Гончара діяла виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА” – народні музичні інструменти з фондових збірок Національного музею народної архітектури та побуту України і Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”. Пропонуємо вашій увазі її віртуальну версію.
Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА” ілюструє основи громадської музичної культури українців. Троїста музика у традиційному складі була поширена по всій території України – маючи, проте, свої регіональні відмінності у кожному краю.
Традиційні інструменти троїстої музики – скрипка, цимбали, бас і/або ударні – бубон чи барабан з тарілкою. На Гуцульщині з 19-го століття до “капели” додавали також “флоєрку” чи “фрілку” – сопілку без денця. Для всіх інших територій України сопілка у складі музик є відносно пізнім явищем.
Continue reading “Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА: традиційні народні музичні інструменти”” →
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися/завантажити на Vimeo »
“ПОЛОНИНА ВОРОЖЕСКА” (9 хв) – четверта частина відеопроекту про традиційне господарювання на гуцульських полонинах. 2011 року ми побували на Закарпатті, поблизу села Чорна Тиса Рахівського р-ну.
Continue reading ““ПОЛОНИНА ВОРОЖЕСКА” – відео” →
Леопольд ЯЩЕНКО. Українське народне багатоголосся – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. – 236 с., нот.
Праця присвячена історії українського народного багатоголосся, теоретичному аналізу його структурних форм та виконавських принципів, питанням взаємозв’язків народного багатоголосся і професійного пісенно-хорового мистецтва.
Може служити посібником для викладачів та студентів середніх і вищих музичних навчальних закладів, а також для керівників самодіяльних та професійних хорових колективів, композиторів, музикознавців, фольклористів.
Continue reading “Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962″ →
Михайло МАТІЙЧУК. Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині / Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.45. – Львів, 2010. – С.463-495.
Гуцульщина – край смерекових лісів. Великі масиви струнких смерек, що густо вкривають карпатські гори, були благодатним матеріалом, який застосовувався в народному будівництві. Із смереки гуцули зводили зрубні хати, господарські та виробничі будівлі.
Народне дерев’яне будівництво на Гуцульщині формувалося протягом багатьох століть. Покрівельні техніки є невід’ємною частиною традиційного народного будівництва. Вони формували силует і естетику даху, а відтак і художній образ та архітектоніку споруди.
Continue reading “Стаття “Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині” − Михайло МАТІЙЧУК” →
Огляд музейної експозиції за виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
РОЗДІЛИ ЕКСПОЗИЦІЇ:
Середня Наддніпрянщина, Полтавщина і Слобожанщина, Південь України, Полісся, Поділля, Карпати, Вітряки, Українське село 1960-70-х років.
Автори статей: Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Петро ВОВЧЕНКО, Ніна ЗОЗУЛЯ, Петро ЛОШАК, Раїса СВИРИДА, Євгенія СІЗОВА, Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ, Микола ХОДАКІВСЬКИЙ.
Гуцульське народне будівництво має низку самобутніх рис, які для багатьох сьогодні видаються екзотикою. Стаття, написана на основі експедиційних матеріалів, розкриває одну з таких сторінок традиційного господарювання цього краю.
Доволі часто давню гуцульську хату з трьох боків оточують притули – господарські приміщення, у яких колись взимку тримали овець і ягнят, а також зберігали різний реманент і продукти харчування. Таким чином худоба могла грітися біля теплих стін хати, водночас зігріваючи й людське житло.
Усередині притул все було дуже доцільним – зручним як для їх мешканців, так і для господарів. Про застосування народного досвіду при будівництві та обладнанні таких приміщень тут і піде мова.
Continue reading “Стаття “Конструктивні форми в інтер’єрах притул-хлівів на Гуцульщині”” →
Кому доводилося бувати в Карпатах, той i через багато рокiв пригадає їх смерековий дух, стрiмкi скелi й бурхливi потоки. Врiзаються у пам’ять поетичнi враження вiд пiсень i легенд цього краю, створених так близько вiд неба i пройнятих вiльними гiрськими вiтрами. Хто зійде крутою стежкою до самих вершин, вслухаючись у спокiйне й величне життя гiр, той зiллється з ними душею i назавжди полюбить Карпати.
Така щаслива доля спiткала й художницю Галину Олександрiвну ЗУБЧЕНКО. Ще замолоду її на все життя причарували гори i горяни.
Continue reading “Українські Карпати у творах Галини ЗУБЧЕНКО” →
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися/завантажити на Vimeo »
“ПОЛОНИНА ПСАРІВКА” (15 хв) – частина третя відеопроекту про традиційне господарювання на гуцульських полонинах: цього разу знову про Прикарпаття.
До неї увійшли фрагменти експедиційних відеозаписів, зроблених у 2010 р. на полонинах Псарівка і Пнівська, Верховинський район Івано-Франківської області. Доволі докладно висвітлено традиційну для Прикарпаття технологію виготовлення бринзи та вурди.
Continue reading ““ПОЛОНИНА ПСАРІВКА” – відео” →
Гуцули, бойки, лемки / Комплект поштівок із збірки Петра Арсенича. – Б/м, б/р.
Цікава добірка листівок, у якій особливу цінність становлять документальні світлини.
Тут бачимо полонинське господарювання, традиційну архітектуру, портрети народних майстрів, побутові моменти, зафіксовані знаними й незнаними фотохудожниками у різний час.
Докладніше див. ТУТ »
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
У цьому проекті розповідаємо про полонинське господарство гуцулів − дивовижний острів народних традицій, що живе своїм незмінним життям ось уже протягом кількасот років.
Фільм 1. Гуцульські полонини: історія
Фільм 2. Полонина Веснарка − Прикарпаття, 2009
Фільм 3. Полонина Псарівка − Прикарпаття, 2010
Фільм 4. Полонина Ворожеска − Закарпаття, 2011
Фільм 5. Полонина Мінти − Буковина, 2012
Continue reading ““ГУЦУЛЬСЬКІ ПОЛОНИНИ” – відеопроект” →
Total quant of thanks: 2055
© Студія "МИ" 2011-2023