



Цікавим “бонусом” за таку зміну строю – і за компактніші розміри бандурки – є незвичайна легкість підбирання мелодії паралельно з акордом супроводу. Справді традиційне – просте, красиве і доцільне…
Втім, ми сподіваємося, що ця публікація зможе трохи озброїти також і тих гітаристів, що навчаються грати з табів та акордів. Для таких людей зазвичай опанування нот є чимось схожим на потребу зайти в холодну воду. Воно то й можна… але починати ліньки… і маловідоме лякає :)
Проте нотна грамота опановується легко й швидко. Судіть самі – все необхідне можна вмістити на одній сторінці А4 формату!
Ці мелодії − лише приклади того, що можна грати на бандурці без особливої підготовки та офіційної музичної освіти. Подібні речі на ній легко підбирати самостійно майже з нуля. Лише на початку треба трохи терпіння, щоб віднайти бажану мелодію по першій струні; а тоді довкола неї підбираються акорди за схемами…
Розіграні таким чином мелодії наводимо в публікаціях:
Вечір-концерт бандуриста Віктора МІШАЛОВА – Заслуженого артиста України, виконавця на академічній та народній (старосвітській) бандурі, композитора й дослідника кобзарства відбувся у Музеї Івана Гончара 23 жовтня 2013 року.
Відео: Ярослав ДЖУСЬ, Михайло МАТІЙЧУК, Катерина МІЩЕНКО.
Фото: Ярослав ДЖУСЬ.
Маємо добру нагоду в ці святкові дні разом пригадати, як понад півстоліття тому знаний у цілому світі співак Іван Козловський яскравим спалахом надії воскресив у музиці Українське Різдво.
Послухаймо фрагмент концерту І.С.Козловського з Великого залу московської консерваторії 18 січня 1970 року. Участь брали: “Большой хор Всесоюзного радио”, худ.кер.К.Птіца; Оркестр Большого театру СРСР, диригент І.Гусман. Жіночі голоси − Каріна та Рузана Лісиціан.
Continue reading “Різдвяне відеовітання Музею Івана Гончара та Музею-садиби Івана Козловського” →
На цьому огляді вперше уповні висвітлювався доробок Кобзарського цеху щодо виготовлення, реконструкції та стихійного побутування традиційних музичних інструментів: народної бандури, вересаївської кобзи, колісної ліри, торбана, шоломовидних гусел… Про учасників та їхні інструменти був також виданий буклет (pdf).
Републікуємо тут повну версію документального відеозапису, здійсненого організатором заходу – Фондом національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича (джерело: snip.dyvy.info).
Викладена у трьох частинах – тут із ДОКЛАДНИМ ЗМІСТОМ!
Подібний інструмент був зафіксований російським фольклористом Ніколаєм Приваловим [1868−1928] у побуті уральських козаків − давніх виселенців з України. Це єдине відоме нам на сьогодні документальне свідчення про стрій інструмента, зображеного на відомих картинах “Козак Мамай” (докладніше…).
Для цих вправ ми пристосували маленьку гітару-“половинку” (можна й меншу), перетягнувши середні струни і підкоригувавши відповідним чином поріжок.
Уся робота зайняла не більш як півгодини часу. А переладнати інструмент назад можна й за п’ять хвилин − тільки вже не хочеться! :))
Continue reading “Акорди та вправи на БАНДУРЦІ − п’ятиструнній мамаївській кобзі” →
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися/завантажити на Vimeo »
“ПОЛОНИНА ВОРОЖЕСКА” (9 хв) – четверта частина відеопроекту про традиційне господарювання на гуцульських полонинах. 2011 року ми побували на Закарпатті, поблизу села Чорна Тиса Рахівського р-ну.
Continue reading ““ПОЛОНИНА ВОРОЖЕСКА” – відео” →
Там на Лемковині помедже горами: Туристський пісенник / Упор. Лех Лях [Лех Конопніцький]. – Варшава, 1981. – 62 с., іл., нот. − pdf, djvu.
Чудова майже-самвидавна добірка для практичного вжитку − кілька десятків українських лемківських, трохи словацьких та лужицьких пісень з гітарними акордами. Це перша збірочка, упорядкована Лехом КОНОПНІЦЬКИМ (тут псевдо “Лех Лях”). Друга збірка цього упорядника теж є на сайті.
Тут зібрано чимало невідомих широкому загалові гарних пісень, які ми охоче запозичували в своєму товаристві. Деякі з них подаємо в комп’ютерному озвученні…
За відомості про упорядника збірки дякуємо п.Вікторові Мішалову!
Continue reading “Туристський пісенник “Там на Лемковині помедже горами” − 1981″ →
З 22 червня до 28 липня 2013 року Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” у рамках VI Всеукраїнського фестивалю епічної традиції “Кобзарська Трійця – 2013” проводив виставку “Микола БУДНИК – майстер, художник, поет” до 60-річчя з дня народження Миколи Петровича Будника [1953 – 2001].
Ця виставка – зустріч із світлою пам’яттю, яку лишив по собі видатний майстер музичних інструментів, художник, поет, зберігач і співотворець українського епосу, багаторічний цехмайстер Київського Кобзарського Цеху.
Розлетілися по світу Будникові бандури, кобзи, ліри, гусла – лише невеличку частку зроблених ним інструментів пощастило зібрати на цій виставці. Живе дерево з його рук і нині дзвенить піснями й танцями, збираючи довкола себе вдячних слухачів.
Тонкі прозорі акварелі Миколи Будника – художника вражають філософським сприйняттям світу й символічністю мистецьких та світоглядних концепцій. А його поезії, натхнені баченням Дива серед сірих буднів і Всесвіту в звичному довкіллі, здавна ставали афоризмами для тих, хто його знав.
Тож дивимося, слухаємо й відчуваємо сьогодні срібні струни, лагідні барви, пісню і слово, що стали продовженням українських мистецьких традицій…
Де гори Карпати, де Писаний Камінь: Туристський пісенник / Упор. Лех [Конопніцький]. – Варшава, 1982. – 58 с., іл., нот. − pdf, djvu.
Унікальне видання, майже самвидав, здійснене в Польщі і підготовлене Лехом КОНОПНІЦЬКИМ (у збірці автор підписався просто “Лех”). Це другий його випуск туристичних пісень; у першому переважають пісні з Лемківщини.
Наведені тут народні й авторські пісні з акордами, школа гри на гітарі у двох уроках, маленька енциклопедія туристичного побуту і рекомендації щодо карпатських маршрутів дивним чином вміщаються у книжечці кишенькового формату. Дивимося й завантажуємо! :)
За відомості про упорядника збірки дякуємо п.Вікторові Мішалову!
Continue reading “Туристський пісенник “Де гори Карпати, де Писаний Камінь” – 1982″ →
© Студія "МИ" 2011-2023