Позначка: Полісся
Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА: традиційні народні музичні інструменти”
З 7 до 30 червня 2014 року в Музеї Івана Гончара діяла виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА” – народні музичні інструменти з фондових збірок Національного музею народної архітектури та побуту України і Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”. Пропонуємо вашій увазі її віртуальну версію.
Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА” ілюструє основи громадської музичної культури українців. Троїста музика у традиційному складі була поширена по всій території України – маючи, проте, свої регіональні відмінності у кожному краю.
Традиційні інструменти троїстої музики – скрипка, цимбали, бас і/або ударні – бубон чи барабан з тарілкою. На Гуцульщині з 19-го століття до “капели” додавали також “флоєрку” чи “фрілку” – сопілку без денця. Для всіх інших територій України сопілка у складі музик є відносно пізнім явищем.
Continue reading “Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА: традиційні народні музичні інструменти”” →
Відео “Традиційні техніки покриття дахів соломою в експозиції НМНАПУ”
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Традиційні техніки покриття дахів соломою сьогодні – на прикладі експозиції Національного музею народної архітектури та побуту України.
Роботи виконувала протягом 2005-2011 років виробничо-комерційна фірма “Карпатсервіс”.
Continue reading “Відео “Традиційні техніки покриття дахів соломою в експозиції НМНАПУ”” →
Деякі конструктивні та художні знахідки з традиційного побуту Чорнобильського Полісся − Михайло МАТІЙЧУК, Володимир МОГИЛЕВСЬКИЙ
За статтею: Михайло МАТІЙЧУК, Володимир МОГИЛЕВСЬКИЙ. Селянський дизайн поліщуків / Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель: Збірник наукових праць. Спеціальний випуск: Засоби монументально-декоративного мистецтва та дизайну в міському середовищі. – Київ, 2006. – С.126-136.
Навіть побіжне ознайомлення з витворами сільських майстрів різних реґіонів України переконливо засвідчує органічне поєднання у традиційних побутових речах утилітарного та естетичного – при мінімумі виражальних засобів. Фактично на практиці втілюється класична формула: “функція визначає форму”. Народні майстри керувалися у своїй роботі успадкованими традиціями, власною інтуїцією та природним розумінням краси. Останнє можна визначити як доцільне, відтак – красиве.
Дана розвідка обмежується реґіоном Полісся та спробою аналізу господарських виробів з дерева.
Метаморфози з портретом Катерини ІІ − Михайло МАТІЙЧУК, Володимир МОГИЛЕВСЬКИЙ
За статтею: Михайло МАТІЙЧУК, Володимир МОГИЛЕВСЬКИЙ. Метаморфози з портретом Катерини ІІ // Журн. Образотворче мистецтво. – 2008. – №1. – С.132-133.
Ні для кого не є таємницею, що народний майстер нерідко користується зразками, створеними професіоналами, “перелицьовуючи” їх на власний смак.
З одного боку, маємо відлуння багатовікової традиції мистецької творчості, що сягає корінням у дохристиянську та християнську Київську Русь, коли майстер-іконописець чи ремісник-прикладник працювали “за зразками та списками”. З другого − ми маємо приклад “позитивного курйозу”, коли народний майстер, сам того не відаючи, керується одним із постулатів професійної творчості, що його можна сформулювати як “додай своє”.
Continue reading “Метаморфози з портретом Катерини ІІ − Михайло МАТІЙЧУК, Володимир МОГИЛЕВСЬКИЙ” →
Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962
Леопольд ЯЩЕНКО. Українське народне багатоголосся – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. – 236 с., нот.
Праця присвячена історії українського народного багатоголосся, теоретичному аналізу його структурних форм та виконавських принципів, питанням взаємозв’язків народного багатоголосся і професійного пісенно-хорового мистецтва.
Може служити посібником для викладачів та студентів середніх і вищих музичних навчальних закладів, а також для керівників самодіяльних та професійних хорових колективів, композиторів, музикознавців, фольклористів.
Continue reading “Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962″ →
Експозиція Музею в Пирогові – за “Зводом пам’яток історії та культури України” (2003)
Огляд музейної експозиції за виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
РОЗДІЛИ ЕКСПОЗИЦІЇ:
Середня Наддніпрянщина, Полтавщина і Слобожанщина, Південь України, Полісся, Поділля, Карпати, Вітряки, Українське село 1960-70-х років.
Автори статей: Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Петро ВОВЧЕНКО, Ніна ЗОЗУЛЯ, Петро ЛОШАК, Раїса СВИРИДА, Євгенія СІЗОВА, Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ, Микола ХОДАКІВСЬКИЙ.
Каталог виставки “Народна культура зраненої землі” (1997)
Народна культура зраненої землі / Каталог виставки до 10-річчя аварії на ЧАЕС. – К., 1997. – 92 с., іл.
Виставка, що відбулася у Палаці мистецтв “Український Дім” протягом квітня-травня 1996 року, репрезентувала пам’ятки історії та культури, зібрані протягом першого десятиліття в зоні Чорнобильської катастрофи, світлини та твори сучасного народного мистецтва Київського Полісся.
В основу виставки лягли польові фотоматеріали та пам’ятки традиційного народного побуту і мистецтва, зібрані експедиціями науковців протягом 1989–1995 рр. на території потерпілих від Чорнобильської катастрофи районів Полісся – зони відчуження та зони відселення. Доповнили експозицію твори відомих майстрів сучасного народного декоративного мистецтва.
Continue reading “Каталог виставки “Народна культура зраненої землі” (1997)” →
Книга “Весільний ритуал Центрального Полісся”
Ірина Несен. Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХІХ – ХХ ст.). – К., 2005. – 278 с.
Книга є першою спробою наукової реконструкції весільного ритуалу Центрального Полісся – регіону побутування реліктових етнографічних явищ і водночас такого, що найбільше постраждав від аварії на Чорнобильській АЕС.
Робота базується на матеріалах польових досліджень, здійснених автором упродовж 1993 – 2003 рр., та їх зіставленні з архівними та друкованими джерелами середини ХІХ – ХХ століть.
Continue reading “Книга “Весільний ритуал Центрального Полісся”” →
Книга “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТЛО” Віктора САМОЙЛОВИЧА
Самойлович В.П. Українське народне житло (кінець ХІХ − початок ХХ століть). − К.: Наукова думка, 1972.
Маловідоме, але дуже цінне видання, у якому викладено основи типології української хати.
Класик дослідження народної архітектури Віктор Петрович САМОЙЛОВИЧ залишив по собі багату наукову спадщину, важливою складовою якої є, зокрема, типологічні замальовки з натури.
Continue reading “Книга “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТЛО” Віктора САМОЙЛОВИЧА” →
Книга “Українське народне мистецтво: ВБРАННЯ” (1961)
Українське народне мистецтво: ВБРАННЯ. − К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1961. − 327 с., іл.
Унікальне, і, на нашу думку, досьогодні неперевершене видання про українське народне вбрання. До нього залучені матеріали фондових збірок провідних етнографічних музеїв, які висвітлюють народне вбрання ХІХ − ХХ ст., а також архівні джерела щодо давніших часів. У супровідних текстах є навіть зразки кроїв окремих елементів одягу…
Докладніше див. ТУТ »