Позначка: Ноти

Скріншот сайту про бандурку – мамаївську кобзу: bandurka.etnoua.info Нарешті маємо вже цілий сайт, присвячений мамаївському інструментові – вельми цікавому явищу в українській традиційній культурі.

Бандурка – чи не найбільш уживаний побутовий музичний інструмент Центральної України, що існував у різних формах, але з єдиним строєм і єдиним завданням: грати ДО ВСЬОГО! До пісні, до танцю, до власного настрою, до кожної нагоди.

Тут знайдете все про неї: історію та документальні джерела, з якої бандурки починати, де її взяти, як настроїти, як грати…

Докладніше »

Бандурка, зроблена з тенорового укулеле Yamaha GL1, 2014 р. Тих, хто має досвід гри по нотах на шестиструнній або семиструнній гітарі, бандуркою не здивуєш і не злякаєш. Від семиструнної вона на дві струни простіша; від шестиструнної відрізняється насамперед першою і п’ятою струною: на обох звук на тон нижчий від звичного.

Цікавим “бонусом” за таку зміну строю – і за компактніші розміри бандурки – є незвичайна легкість підбирання мелодії паралельно з акордом супроводу. Справді традиційне – просте, красиве і доцільне…

Втім, ми сподіваємося, що ця публікація зможе трохи озброїти також і тих гітаристів, що навчаються грати з табів та акордів. Для таких людей зазвичай опанування нот є чимось схожим на потребу зайти в холодну воду. Воно то й можна… але починати ліньки… і маловідоме лякає :)

Проте нотна грамота опановується легко й швидко. Судіть самі – все необхідне можна вмістити на одній сторінці А4 формату!

Докладніше »

Ці мелодії − лише приклади того, що можна грати на бандурці без особливої підготовки та офіційної музичної освіти. Подібні речі на ній легко підбирати самостійно майже з нуля. Лише на початку треба трохи терпіння, щоб віднайти бажану мелодію по першій струні; а тоді довкола неї підбираються акорди за схемами…

Розіграні таким чином мелодії наводимо в публікаціях:

• Вечір надворі, ніч наступає − лірична
• Копав, копав криниченьку − лірична
• Мелодія − народний романс
• На долині туман − слова Василя Діденка, мелодія Бориса Буєвського
• Ой гиля, гиля, гусоньки, на став − лірична
• Ой на горі та й женці жнуть − козацька
• Ой сиділа чирочка на мосту − до танцю
• Отамане, батьку наш − козацька
• Сюїта для лютні, ч.1 − Канцона Володимира Вавілова, приписана Франческо да Мілано, відома як мелодія пісні “Город золотой” у виконанні Бориса Грєбєнщикова

Публікуємо тут добірку туристичних пісень, уживаних ще з 1990-х років у середовищі етнографічного хору “Гомін”, дитячо-юнацької студії “Гомону”, яхтклубу “Стугна” і тернопільського товариства “Вертеп”.

• Бий, барабан, або Коли у путь
• Гей, озовись, трембіто
• Циганська зоря, або Під небом кочовим
• Мандрівна зоря, або Козацький вільний край
• Надія, або Світить нам незнана ще зоря
• В далеку дорогу рушати час
• Кращого нема нічого в світі, або Пісня бременських музик
• Бринить гітара тихо
• Морська похідна, або Відкриваються простори
• Карпатська вечірня, або Заплутались хмари в смереках

Continue reading “Добірка туристичних пісень” →

Там на Лемковині помедже горами: Туристський пісенник / Упор. Лех Лях [Лех Конопніцький]. – Варшава, 1981. – 62 с., іл., нот.

Чудова майже-самвидавна добірка для практичного вжитку − кілька десятків українських лемківських, трохи словацьких та лужицьких пісень з гітарними акордами. Це перша збірочка, упорядкована Лехом КОНОПНІЦЬКИМ (тут псевдо “Лех Лях”). Друга збірка цього упорядника теж є на сайті.

Тут зібрано чимало невідомих широкому загалові гарних пісень, які ми охоче запозичували в своєму товаристві. Деякі з них подаємо в комп’ютерному озвученні…

За відомості про упорядника збірки дякуємо п.Вікторові Мішалову!

Continue reading “Туристський пісенник “Там на Лемковині помедже горами” − 1981″ →

Де гори Карпати, де Писаний Камінь: Туристський пісенник / Упор. Лех [Конопніцький]. – Варшава, 1982. – 58 с., іл., нот.

Унікальне видання, майже самвидав, здійснене в Польщі і підготовлене Лехом КОНОПНІЦЬКИМ (у збірці автор підписався просто “Лех”). Це другий його випуск туристичних пісень; у першому переважають пісні з Лемківщини.

Наведені тут народні й авторські пісні з акордами, школа гри на гітарі у двох уроках, маленька енциклопедія туристичного побуту і рекомендації щодо карпатських маршрутів дивним чином вміщаються у книжечці кишенькового формату. Дивимося й завантажуємо! :)

Continue reading “Туристський пісенник “Де гори Карпати, де Писаний Камінь” – 1982″ →

Фото "Громадяни с.Лип'янки", автор невідомий. 1914 р. Черкаська обл., Шполянський р-н, с.Лип'янка. На передньому плані зліва направо: Колос Яків з дочкою Катрею, Тетяна Гейченко, Киченко Павло Самійлович, Параска Проценко. Другий ряд – сидять: Лашінська, Хівря Дяченко, Настя Киченко з дочкою. Третій ряд: Мар'яна Самійлівна Киченко – мати Катерини Вадики, Улас Петрович Довгий, Ганна Катроха, Панас Миронович і Ганна Поліщук. Збірка Івана Гончара [1911–1993] – альбом "Україна й Українці", т.8 – "Черкащина" КН-12736/62

Катерина МІЩЕНКО

НАРОДНІ ПІСНІ, записані Максимом Коросташем у с.Лип’янка на Шевченківщині (нині Шполянський р-н, Черкаська обл.), 1927 рік. Рукописні фонди ІМФЕ ім.М.Рильського НАН України, Ф1дод./259,282; Ф6-4/189.

Максим Борисович КОРОСТАШ – український фольклорист і композитор, земляк-односелець і вчитель молодого Івана Гончара. Він був членом етнографічної комісії при Академії наук, часто виїжджав в експедиції для збирання і записування музичного фольклору. В архівах Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології НАН України збереглися фрагменти його записів, зроблених у рідному селі Лип’янка на початку ХХ століття.

Докладніше див. ТУТ »

Порфирій Демуцький. Ліра і її мотиви. – Київ, 1903. – 68 с., нот.

До збірника увійшли народні лірницькі псальми Київщини, зібрані видатним українським фольклористом Порфирієм ДЕМУЦЬКИМ.

Лірник Прохор Завертан з поводирем. Світлина з книги Порфирія Демуцького "Ліра і її мотиви", виданої у Києві 1903 року. У вступній частині автор подає відомості про лірництво в Україні та про конструкцію і стрій колісної ліри.

Це унікальне зібрання давно вже стало хрестоматійним не лише для української фольклористики, але й для сучасного концертного та побутового виконавства у супроводі традиційних кобзарських музичних інструментів – ліри, народної бандури та вересаївської кобзи.

Книга знадобиться й регентам церковних хорів, а також усім, кого цікавлять народні релігійні та релігійно-побутові пісні.

Докладніше див. ТУТ »

Українські народні романси / Упорядкування, передмова та примітки Леопольда Ященка. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1961. – 412 с., нот.

Ця книга ось уже півстоліття є джерелом репертуару для професійних співаків і композиторів, а також для аматорів і шанувальників народної пісні. Романс – унікальний і своєрідний жанр народної пісенної творчості – був і є немов би перехідним від традиційного побутового співу до камерного сценічного виконавства…

Збірник містить понад 200 пісень. У передмові подано розгорнену характеристику українського народного романсу.
Continue reading “Збірник пісень “УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ РОМАНСИ”” →

Весілля: у 2-х кн./ Упор. Шубравська М.М. (тексти, примітки), Правдюк О.А. (нотний матеріал). – К., 1970. – 454 с. і 480 с., нот.

Перша спроба наукового видання кращих описів українського весілля з усієї території України за час від XVII до середини ХХ ст. У двох книгах подано 22 описи весіль, переважно з нотами.

Цей двотомник має сьогодні не лише наукову, але й практичну цінність – зокрема, для тих, хто хоче організувати власне весілля за народним традиційним обрядом…

Continue reading “Двотомник “ВЕСІЛЛЯ” (1970) – фольклорні записи” →