Біографічне видання про Порфирія ДЕМУЦЬКОГО

Обкладинка

Леопольд Ященко. П.Д.Демуцький: Нарис про життя і творчість. – К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури, 1957. – 47 с., іл.

Порфирій Данилович Демуцький [1860–1927] увійшов в історію української культури як видатний фольклорист. Він не був професіоналом-музикантом і не мав спеціальної музичної освіти. Однак, палко люблячи свій народ, він ще з юнацьких років захопився вивченням його музичної творчості і віддав цій справі майже все своє життя.
Читати далі »

Полонинське будівництво на Гуцульщині

Михайло МАТІЙЧУК

Іл.4. СТАЯ і БОВГАРНЯ (стайня для корів)

На Гуцульщині в умовах карпатського високогір’я здавна побутує традиційне ведення відгінного сезонного господарства, при якому худоба з довколишніх сіл літує на високих гірських луках – полонинах. У теплу пору року тут випасають худобу, переробляють молочні продукти та виготовляють гуцульські сири й масло.

Метою даної роботи було наукове обгрунтування до полонинського комплексу в експозиції “Гуцульщина” Національного музею народної архітектури та побуту України, яке базується на основі експедиційних досліджень автора, наукових публікацій та архівних матеріалів [1]. У роботі розглянуто типологію народного будівництва на високогірних полонинах Гуцульщини, висвітлено традиційну організацію забудови гуцульської полонини загалом, її планування, види та типи будівель, необхідних для повноцінного функціонування господарства.
Читати далі »

Майстер Микола БУДНИК

Катерина МІЩЕНКО

Микола Будник. Фото 1990-х років Спогади
 
16 січня 2012 року минуло 11 літ, як пішов від нас Микола Петрович БУДНИК [1953–2001] – відомий майстер народних музичних інструментів, кобзар, художник і поет. А ще – вчитель і панотець Київського Кобзарського Цеху…
 

Писати про пана Миколу Будника сьогодні легко й складно водночас.

Легко тому, що при самій лише згадці його імені зривається цілий вихор спогадів: прості й по-філософському афористичні ситуації, майстерно створювані ним щохвилини. Часто-густо вони одразу ж ставали легендами, обростали подробицями і охоче переповідалися згодом тими, хто його знав.
Читати далі »

Традиційне народне в сучасній суспільній свідомості

У хаті. Косівщина

Михайло Матійчук, Катерина Міщенко. Традиційне народне в сучасній суспільній свідомості (на матеріалах етнографічних експедицій Україною 1994–2011 рр.). // Актуальне народне: Інтерпретації традиційної культури. Матеріали VII Ювілейних Гончарівських читань / Упор. і наук.ред.І.Пошивайло. – Київ: НЦНК “Музей Івана Гончара”, 2011. – С.293-306.

Працюючи сьогодні в етнографічних експедиціях, зустрічаємо немало цікавих явищ, пов’язаних з українською традицією. Це немовби своєрідні острови народної культури у свідомості нашого суспільства.

Накопичивши певний досвід збирання подібної інформації, бачимо, що збереження та існування споконвічного і традиційного у сьогоденні має свої закономірності. Про них і піде мова – у застосуванні до традиційних технологій, матеріальних пам’яток та фольклору.
Читати далі »

“СПІВАЙМО РАЗОМ!” – стаття про хор “Гомін” і Леопольда Ященка

НОВИНИ – homin.etnoua.info
Хор ГОМІН

Нарис з історії та життєвої філософії Етнографічного хору “ГОМІН”, Катерина МІЩЕНКО

Кілька сторінок життя української пісні на теренах великого міста – і доля дивовижної людини, тісно переплетена з нашим пісенним минулим і майбутнім…

Леопольда Івановича ЯЩЕНКА сьогодні добре знають і в столиці, і в далеких куточках України, і за кордоном. Його складна доля, непересічний талант композитора, любов до народної пісні і безмежна доброзичливість до людей вилилися в унікальне явище сучасної української культури – етнографічний хор “Гомін”, або, як його частіше називають кияни, “хор Ященка”…

Читати далі   >>

Свято Купала вчора й сьогодні: відновлення традиції

Катерина МІЩЕНКО

Свято Купала

Викладені тут загальні думки й спостереження ґрунтуються на досвіді проведення купальських свят у міських умовах різними закладами й товариствами.

Ясна річ, у кожному з таких випадків йдеться насамперед про відтворення народного свята, демонстрування його широкому загалові. Але поклавши собі за мету відновлення традиційного народного свята, або ще й адаптацію його до сучасних міських умов, ми відкриваємо для себе цілком нові завдання, проблеми і перспективи. Про них і піде мова.
Читати далі »

З етнографічних експедицій у Чорнобильську зону та прилеглі райони

Михайло МАТІЙЧУК

Бусли
Стаття за матеріалами експедицій, організованих Міністерством надзвичайних ситуацій України протягом 1996 – 1998 рр.

У центрі уваги – райони, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, зокрема зона відчуження та зона відселення. Висвітлюється стан традиційної матеріальної культури: побут, ремесла, заняття, життя місцевих людей через 10 років після аварії на ЧАЕС. Значну увагу приділено збиранню етнографічних експонатів для музею Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф МНС України. Подано понад 100 фотографій і малюнків.

Читати далі »

Живопис в інтер’єрі поліського житла XIX-XX ст.

Натюрморт з квітами. Ж-24

Михайло МАТІЙЧУК. Живопис в інтер’єрі поліського житла ХІХ – ХХ століть: за матеріалами районів, що постраждали від Чорнобильської катастрофи / На сторожі української народної культури: Матеріали міжнародної наукової конференції. – Київ, 2008. – С.120-129.

В основу даної роботи покладені польові матеріали автора, зібрані у північних районах Київської та Житомирської областей.

Предметом дослідження стала фондова колекція живописних творів з музейних фондів Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф МНС України, зібрана учасниками історико-етнографічних експедицій упродовж 1994-2005 рр. у покинутих селах Зони відчуження та суміжних, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, районах Київської та Житомирської областей, а також зразки культового живопису, виявлені в 1988-89 роках ліквідаторами аварії на ЧАЕС.
Читати далі »

19 березня 2011   (оновлено 26.03.2013)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ   ·   Теґи: , , , , ,    

Експозиція “Карпати” в Національному музеї народної архітектури та побуту України

В експозиції

Михайло МАТІЙЧУК. Експозиція “Карпати” в Національному музеї народної архітектури та побуту України // Народна культура України: традиції і сучасність. – К., 2010. – С.90-100.

У контексті розбудови Музею розглядається історико-етнографічне районування карпатського регіону, особливості народного будівництва, концептуальні засади створення, історія та перспективи розвитку експозиції “Карпати”, генеральний план забудови, структурні підрозділи музейних служб, принципи, методика і результати роботи науковців скансену.

Читати далі »

Хто автор народної пісні?

Катерина МІЩЕНКО

Хто автор народної пісні?.. Про “давні” народні пісні сучасних авторів… :)

  Ой у вишневому саду, там соловейко щебетав
  Наливаймо, браття, кришталеві чаші
  Із полону з-під Ізмаїлу
  Що по морю, морю та по синьому

Саме поняття “народна пісня” найчастіше сприймається сьогодні як щось давнє, предковічне. А отой “народ”, що її створив, уявляється якимись далекими пращурами – такими собі напівсхематичними козаками у смушевих шапках і з списами в руках…

Але народ є народ – і не тільки не тільки давним-давно, але й сьогодні він творить свої пісні, які разюче відрізняються від класичних зразків авторського жанру. Різниця полягає у такій собі “позачасовості” твору, геніальній простоті і співзвучності його душевним порухам багатьох людей.

Така пісня одразу бере людську душу на крила. А ще – її легко співати й самому…

Читати далі »

17 березня 2011   (оновлено 28.01.2015)   //   Категорії: АУДІО, Новини, СТАТТІ   ·   Теґи: , ,