


Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
“ПОЛОНИНА ПСАРІВКА” (15 хв) – частина третя відеопроекту про традиційне господарювання на гуцульських полонинах: цього разу знову про Прикарпаття.
До неї увійшли фрагменти експедиційних відеозаписів, зроблених у 2010 р. на полонинах Псарівка і Пнівська, Верховинський район Івано-Франківської області. Доволі докладно висвітлено традиційну для Прикарпаття технологію виготовлення бринзи та вурди.
Гуцули, бойки, лемки / Комплект поштівок із збірки Петра Арсенича. – Б/м, б/р.
Цікава добірка листівок, у якій особливу цінність становлять документальні світлини.
Тут бачимо полонинське господарювання, традиційну архітектуру, портрети народних майстрів, побутові моменти, зафіксовані знаними й незнаними фотохудожниками у різний час.
Докладніше див. ТУТ »
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
У цьому проекті розповідаємо про полонинське господарство гуцулів − дивовижний острів народних традицій, що живе своїм незмінним життям ось уже протягом кількасот років.
Фільм 1. Гуцульські полонини: історія
Фільм 2. Полонина Веснарка − Прикарпаття, 2009
Фільм 3. Полонина Псарівка − Прикарпаття, 2010
Фільм 4. Полонина Ворожеска − Закарпаття, 2011
Фільм 5. Полонина Мінти − Буковина, 2012
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
“ПОЛОНИНА ВЕСНАРКА” – друга частина відеопроекту про традиційне господарювання на гуцульських полонинах.
До неї увійшли фрагменти експедиційних відеозаписів, зроблених у липні 2009 та серпні 2010 рр. на полонині Веснарка (Кострича), розташованій на південному схилі гірського хребта Кострич у Надвірнянському районі Івано-Франківської області.
На Гуцульщині в умовах карпатського високогір’я здавна побутує традиційне ведення відгінного сезонного господарства, при якому худоба з довколишніх сіл літує на високих гірських луках – полонинах. У теплу пору року тут випасають худобу, переробляють молочні продукти та виготовляють гуцульські сири й масло.
Метою даної роботи було наукове обгрунтування до полонинського комплексу в експозиції “Гуцульщина” Національного музею народної архітектури та побуту України, яке базується на основі експедиційних досліджень автора, наукових публікацій та архівних матеріалів [1]. У роботі розглянуто типологію народного будівництва на високогірних полонинах Гуцульщини, висвітлено традиційну організацію забудови гуцульської полонини загалом, її планування, види та типи будівель, необхідних для повноцінного функціонування господарства.
Читати далі »
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Головним героєм цього короткого фільму є український Хліб – поминальний, великодній, весільний і звичайний буденний, але випечений за народною традиційною технологією…
Фільм створений на основі експедиційних та науково-популярних відеозаписів. Це мультимедійний супровід ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ПОМИНАЛЬНОЇ ВИСТАВКИ ОБРЯДОВИХ ХЛІБІВ, присвяченої пам’яті загиблих під час Голодомору 1932-33 років в Україні (листопад-грудень 2011 р., Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”, м.Київ).
На вшанування пам’яті загиблих під час Голодомору 1932–33 років в Україні Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” проводить ВСЕУКРАЇНСЬКУ ПОМИНАЛЬНУ ВИСТАВКУ ОБРЯДОВИХ ХЛІБІВ.
До цього заходу долучилися державні установи – обласні й районні державні адміністрації, власники підприємств і багато майстрів і майстринь – знаних у своєму краю пекарів, коровайниць, господарів і господинь, які бережуть і продовжують сьогодні традиції власного виготовлення хліба.
Читати далі »
Михайло Матійчук, Катерина Міщенко. Традиційне народне в сучасній суспільній свідомості (на матеріалах етнографічних експедицій Україною 1994–2011 рр.). // Актуальне народне: Інтерпретації традиційної культури. Матеріали VII Ювілейних Гончарівських читань / Упор. і наук.ред.І.Пошивайло. – Київ: НЦНК “Музей Івана Гончара”, 2011. – С.293-306.
Працюючи сьогодні в етнографічних експедиціях, зустрічаємо немало цікавих явищ, пов’язаних з українською традицією. Це немовби своєрідні острови народної культури у свідомості нашого суспільства.
Накопичивши певний досвід збирання подібної інформації, бачимо, що збереження та існування споконвічного і традиційного у сьогоденні має свої закономірності. Про них і піде мова – у застосуванні до традиційних технологій, матеріальних пам’яток та фольклору.
Читати далі »
Самойлович В.П. Народна архітектура України в ілюстраціях. − К.: Абрис, 1999. − 281 с., іл. − Бібліогр.: с.281.
Продовжуємо публікувати класику з української народної архітектури. Цього разу − унікальне видання, яке вийшло свого часу тиражем лише 300 примірників. Автор книги, Віктор Петрович Самойлович − доктор мистецтвознавства, професор, головний науковий консультант при створенні Музею народної архітектури та побуту України.
Ця книга − справжня подорож у казку народного мистецтва і скарбницю народних архітектурних традицій. А художник і дизайнер знайде в ній чудовий матеріал для сьогоденної власної творчості…
Докладніше див. ТУТ »
Самойлович В.П. Українське народне житло (кінець ХІХ − початок ХХ століть). − К.: Наукова думка, 1972.
Маловідоме, але дуже цінне видання, у якому викладено основи типології української хати.
Класик дослідження народної архітектури Віктор Петрович САМОЙЛОВИЧ залишив по собі багату наукову спадщину, важливою складовою якої є, зокрема, типологічні замальовки з натури.