Позначка: Наслідування традиції
Виставка “НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ зі збірки НМНАП України” (пам’яті Ігоря ШРАМКА)
26 травня − 12 червня 2011 р. в Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара” відбулася виставка, присвячена пам’яті дослідника і збирача народних музичних інструментів Ігоря ШРАМКА – “Народні музичні інструменти зі збірки Національного музею народної архітектури та побуту України”.
Експозиція презентувала частину величезного доробку Ігоря Шрамка [1938 – 2010] − непересічного дослідника і збирача народних музичних інструментів. Його зусиллями було зібрано понад 600 унікальних експонатів, які разом складають цілісну картину українського музичного побуту ХХ століття. Виставку було відкрито до дня народження Ігоря Шрамка, 26 травня; вона діяла до 12 червня − до завершення фестивалю “Кобзарська Трійця”.
Пропонуємо Вашій увазі огляд експозиції та коментарі.
Традиційні кобзарські музичні інструменти у збірці НМНАПУ
До Фестивалю української епічної традиції “КОБЗАРСЬКА ТРІЙЦЯ – 2009” у Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара” відбулася виставка унікального зібрання музичних інструментів з фондової збірки Національного музею народної архітектури та побуту України. Виставка мала широкий розголос у ЗМІ, і її експонати незабаром повернулися до фондів. Але концепція виставки і представлені на ній давні музичні інструменти заслуговують окремої уваги.
Continue reading “Традиційні кобзарські музичні інструменти у збірці НМНАПУ”
СТУДІЯ НАРОДНОГО МАЛЮВАННЯ у селі Журавники
НАРОДНА ШКОЛА УКРАЇНСЬКОГО ЖИВОПИСУ відроджена і впроваджена відомим майстром з когорти шістдесятників Василем Григоровичем ПАРАХІНИМ. У своїй шкільній студії він вперше в Україні сформулював методичні засади традиційного народного малювання, які багато в чому є революційними щодо звичних сьогодні.
Переглянувши академізовані методики радянського часу, Парахін і його вихованці повернулися до витоків народного мистецтва і одержали несподівані, часом дивовижні результати. Найменші учні студії вже за кілька тижнів оволодівають простими й природніми правилами цікавої гри, а найстарші легко й швидко будують складні сюжетні композиції в кольорі, які є прекрасними зразками традиційного народного мистецтва.
Continue reading “СТУДІЯ НАРОДНОГО МАЛЮВАННЯ у селі Журавники”
Посібник “НАРОДНА ШКОЛА УКРАЇНСЬКОГО ЖИВОПИСУ” Василя ПАРАХІНА
“Традиція є основою і упорядкуванням мистецького розвитку людини. Вона живить мистецький процес стиглими плодами
людської підсвідомості… Тож я нічого не винаходив і не придумував, − стверджує автор посібника Василь Григорович ПАРАХІН. − Я тільки передаю дітям споконвічні скарби народних майстрів, які сьогодні мають бути загальнодержавним надбанням!”
Continue reading “Посібник “НАРОДНА ШКОЛА УКРАЇНСЬКОГО ЖИВОПИСУ” Василя ПАРАХІНА”
Народні побутові танці у простому викладі
З досвіду НАСЛІДУВАННЯ НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ у молодіжному середовищі довкола Київського кобзарського цеху та етнографічного хору “Гомін”.
Коли ми сьогодні говоримо про наслідування і продовження народних традицій, маємо на увазі насамперед їх природнє уживання в нашому побуті. Це робиться тому, що робити так − цікаво, корисно, приємно, потрібно, в кайф − необхідне підкреслити :). А якщо серйозно, то традиційна культура, зокрема дозвілля, за всіх часів мала в собі все необхідне й достатнє для задоволення психологічної потреби людини у відпочинку.
Добрим підтвердженням тому є, зокрема, приклад молодіжного збіговиська звіринецької майстерні, утвореного ще в 1990-і роки довкола Київського Кобзарського Цеху та хору “Гомін”, знаного більше як хор Ященка.
Кілька років поспіль численне товариство, якого ніхто ніколи не рахував, збиралося на Печерську, в майстерні по вул. Сєдовців, 8а. Взимку ходили колядувати й щедрувати, на Масляну палили “зиму”, на Благовіщення зустрічали весну веснянками, на Великдень бавилися біля церкви, на Трійцю водили Куста, на початку липня влаштовували собі свято Купала… Усе те співалося, а на гулянках і зустрічах часто-густо виринали побутові танці.
Continue reading “Народні побутові танці у простому викладі”
Свято Купала вчора й сьогодні: відновлення традиції
Викладені тут загальні думки й спостереження ґрунтуються на досвіді проведення купальських свят у міських умовах різними закладами й товариствами.
Ясна річ, у кожному з таких випадків йдеться насамперед про відтворення народного свята, демонстрування його широкому загалові. Але поклавши собі за мету відновлення традиційного народного свята, або ще й адаптацію його до сучасних міських умов, ми відкриваємо для себе цілком нові завдання, проблеми і перспективи. Про них і піде мова.
Докладніше див. ТУТ »
Хто автор народної пісні?
Про “давні” народні пісні сучасних авторів… :)
• Ой у вишневому саду, там соловейко щебетав
• Наливаймо, браття, кришталеві чаші
• Із полону з-під Ізмаїлу
• Що по морю, морю та по синьому
Саме поняття “народна пісня” найчастіше сприймається сьогодні як щось давнє, предковічне. А отой “народ”, що її створив, уявляється якимись далекими пращурами – такими собі напівсхематичними козаками у смушевих шапках і з списами в руках…
Але народ є народ – і не тільки не тільки давним-давно, але й сьогодні він творить свої пісні, які разюче відрізняються від класичних зразків авторського жанру. Різниця полягає у такій собі “позачасовості” твору, геніальній простоті і співзвучності його душевним порухам багатьох людей.
Така пісня одразу бере людську душу на крила. А ще – її легко співати й самому…
Continue reading “Хто автор народної пісні?”
Збірник пісень “КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ”
КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ з репертуару етнографічного хору “Гомін” та Київського Кобзарського Цеху / Упорядники Леопольд Ященко та Катерина Міщенко. – К., 2005. – 186 с., нот.
Ця книжка знадобиться усім, хто любить народну пісню і прагне долучитися до самобутнього українського звичаю – колядування та щедрування. Тут є пісні на всі смаки – від концертних обробок до простого народного викладу; від прадавніх коляд про створення світу до сучасних авторських пісень, які живуть поміж людьми. Окремо додані примовляння та побажання господарям, доречні і в хаті, і на сцені.
Continue reading “Збірник пісень “КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ””
Збірник пісень “КРАСНА ВЕСНА, ТИХЕ ЛІТО”
КРАСНА ВЕСНА, ТИХЕ ЛІТО (українські народні календарні пісні весняно-літньої пори з репертуару етнографічного хору “Гомін” та Київського Кобзарського Цеху) / Упорядники Леопольд Ященко та Катерина Міщенко. − К., 2007. − 256 с., нот.
Ця книжка знадобиться усім, хто любить народну пісню і українські традиції. Адже красна весна й тихе літо − це проводжання зими й закликання весни, розмаїтий Великдень і урочиста Трійця, вогняне купальське свято і щедрі обжинки… Усі ці свята успадковані нами з глибокої давнини.
Календарні пісні − мова традиційних свят. І нині у ваших руках невеличка добірка, “словничок” цієї мови, якою наші предки розмовляли з пробудженою землею, буйним зелом і щедрим урожаєм.
Continue reading “Збірник пісень “КРАСНА ВЕСНА, ТИХЕ ЛІТО””
