

Відеострічка на 15 хвилин з експедиційних записів 2009 року. Розповідають гуцульські музики та майстри музичних інструментів − Михайло ТАФІЙЧУК, Микола ДЖОГОЛЮК та Іван ЗЕЛЕНЧУК.
Continue reading “Фільм “ВЕРХОВИНСЬКІ МУЗИКИ”” →
Руководство к семейной швейной машине класса 1-А. − Подольск, 1950. − 46 с., ил.
Девіз цього видання сьогодні: “Поший собі етнографію!..” :)
А якщо серйозно, то − потрібна і довго шукана річ, якщо судити по кількості запитів на профільних сайтах. Тому, знайшовши живу книжечку, викладаємо тут.
Continue reading “Швейна машина “Подолка” 1-А − інструкція користувача, 1950″ →
Подольск-142: машина швейная бытовая. Руководство по эксплуатации. − Подольск, б/г. − 30 с., ил.
У нетрях інтернету знайшлася ще одна потрібна річ. Почистили, підкорегували, зібрали файли докупи. Хай працюють машинки… :)
Continue reading “Швейна машина “Подольск-142” − інструкція користувача” →
Незамінні книги для роботи етнографа й музейника в Україні!
Назви й розташування давніх сіл і хуторів, згадуваних у документах та етнографічній літературі − багатьох із них уже не знайти на карті України…
Окрім того, довідники є джерелом давніх та новітніх топонімів і містять покажчики назв населених пунктів, перейменованих у радянський час.
Відомий і неперевершений ЧОТИРИТОМНИЙ словник живої народної української мови за редакцією Бориса ГРІНЧЕНКА – репринтне видання 1958-59 рр. з оригіналу 1907-09 рр. Робота над цим перекладним українсько-російським словником тривала майже півстоліття – протягом 1861-1907 років. Матеріали до нього збирала редакція журналу “Кіевская Старина”. Відтоді словник мав аж сім (!) перевидань, і кожне з них одразу ставало бібліографічною рідкістю.
Continue reading ““СЛОВАРЬ української мови” Бориса ГРІНЧЕНКА” →
Кілька розшифрованих записів давніх щедрівок парубкові й дівчині з Опілля − сіл Ганівці та Антонівка Жидачівського р-ну Львівської обл. − записаних в одній родині: від баби, матері й свекрухи.
Докладніше див. ТУТ »
З досвіду НАСЛІДУВАННЯ НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ у молодіжному середовищі довкола Київського кобзарського цеху та етнографічного хору “Гомін”.
Коли ми сьогодні говоримо про наслідування і продовження народних традицій, маємо на увазі насамперед їх природнє уживання в нашому побуті. Це робиться тому, що робити так − цікаво, корисно, приємно, потрібно, в кайф − необхідне підкреслити :). А якщо серйозно, то традиційна культура, зокрема дозвілля, за всіх часів мала в собі все необхідне й достатнє для задоволення психологічної потреби людини у відпочинку.
Добрим підтвердженням тому є, зокрема, приклад молодіжного збіговиська “сєдовської” майстерні, утвореного ще в 1990-і роки довкола Київського Кобзарського Цеху та хору “Гомін”, знаного більше як хор Ященка.
Кілька років поспіль численне товариство, якого ніхто ніколи не рахував, збиралося на Печерську, в майстерні по вул. Сєдовців, 8а. Взимку ходили колядувати й щедрувати, на Масляну палили “зиму”, на Благовіщення зустрічали весну веснянками, на Великдень бавилися біля церкви, на Трійцю водили Куста, на початку липня влаштовували собі свято Купала… Усе те співалося, а на гулянках і зустрічах часто-густо виринали побутові танці.
Continue reading “Народні побутові танці у простому викладі” →
Викладені тут загальні думки й спостереження ґрунтуються на досвіді проведення купальських свят у міських умовах різними закладами й товариствами.
Ясна річ, у кожному з таких випадків йдеться насамперед про відтворення народного свята, демонстрування його широкому загалові. Але поклавши собі за мету відновлення традиційного народного свята, або ще й адаптацію його до сучасних міських умов, ми відкриваємо для себе цілком нові завдання, проблеми і перспективи. Про них і піде мова.
Докладніше див. ТУТ »
Стаття за матеріалами експедицій, організованих Міністерством надзвичайних ситуацій України протягом 1996 – 1998 рр.
У центрі уваги – райони, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, зокрема зона відчуження та зона відселення. Висвітлюється стан традиційної матеріальної культури: побут, ремесла, заняття, життя місцевих людей через 10 років після аварії на ЧАЕС. Значну увагу приділено збиранню етнографічних експонатів для музею Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф МНС України. Подано понад 100 фотографій і малюнків.
Continue reading “З етнографічних експедицій у Чорнобильську зону та прилеглі райони” →
Михайло МАТІЙЧУК. Живопис в інтер’єрі поліського житла ХІХ – ХХ століть: за матеріалами районів, що постраждали від Чорнобильської катастрофи / На сторожі української народної культури: Матеріали міжнародної наукової конференції. – Київ, 2008. – С.120-129.
В основу даної роботи покладені польові матеріали автора, зібрані у північних районах Київської та Житомирської областей.
Предметом дослідження стала фондова колекція живописних творів з музейних фондів Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф МНС України, зібрана учасниками історико-етнографічних експедицій упродовж 1994-2005 рр. у покинутих селах Зони відчуження та суміжних, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, районах Київської та Житомирської областей, а також зразки культового живопису, виявлені в 1988-89 роках ліквідаторами аварії на ЧАЕС.
Continue reading “Живопис в інтер’єрі поліського житла XIX-XX ст.” →
Наше все: Україна Споконвічна, Етноархів, Хор "Гомін", Бандурка, Боривітер, Цікаві сайти
© Студія "МИ" 2011-2022