Новини
Каталог виставки “Народна культура зраненої землі” (1997)
Народна культура зраненої землі / Каталог виставки до 10-річчя аварії на ЧАЕС. – К., 1997. – 92 с., іл.
Виставка, що відбулася у Палаці мистецтв “Український Дім” протягом квітня-травня 1996 року, репрезентувала пам’ятки історії та культури, зібрані протягом першого десятиліття в зоні Чорнобильської катастрофи, світлини та твори сучасного народного мистецтва Київського Полісся.
В основу виставки лягли польові фотоматеріали та пам’ятки традиційного народного побуту і мистецтва, зібрані експедиціями науковців протягом 1989–1995 рр. на території потерпілих від Чорнобильської катастрофи районів Полісся – зони відчуження та зони відселення. Доповнили експозицію твори відомих майстрів сучасного народного декоративного мистецтва.
Continue reading “Каталог виставки “Народна культура зраненої землі” (1997)”
Народні пісні с.Лип’янка на Черкащині у записах Максима КОРОСТАША, 1927 р.
НАРОДНІ ПІСНІ, записані Максимом Коросташем у с.Лип’янка на Шевченківщині (нині Шполянський р-н, Черкаська обл.), 1927 рік. Рукописні фонди ІМФЕ ім.М.Рильського НАН України, Ф1дод./259,282; Ф6-4/189.
Максим Борисович КОРОСТАШ – український фольклорист і композитор, земляк-односелець і вчитель молодого Івана Гончара. Він був членом етнографічної комісії при Академії наук, часто виїжджав в експедиції для збирання і записування музичного фольклору. В архівах Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології НАН України збереглися фрагменти його записів, зроблених у рідному селі Лип’янка на початку ХХ століття.
З нумерації зразків можна судити, що пісень у Лип’янці вчений записав понад 200. На жаль, досьогодні збереглося лише 25 мелодій та 10 текстів.
З-поміж цих пісень маємо три дуже гарні для чоловічого співу. Нижче подаємо їх окремо з нотами і віднайденими текстами.
- Гей, ой по морю (козацька)
- Ой зажурюся, запечалюся (лірична)
- Ой гай, мати (лірична)
Народні пісні с.Лип’янка на Черкащині − DJVU − 270 Kb
“ГУЦУЛИ, БОЙКИ, ЛЕМКИ” – комплект поштівок із збірки Петра Арсенича
Гуцули, бойки, лемки / Комплект поштівок із збірки Петра Арсенича. – Б/м, б/р.
Цікава добірка листівок, у якій особливу цінність становлять документальні світлини.
Тут бачимо полонинське господарювання, традиційну архітектуру, портрети народних майстрів, побутові моменти, зафіксовані знаними й незнаними фотохудожниками у різний час.
Докладніше див. ТУТ »
Книга “Весільний ритуал Центрального Полісся”
Ірина Несен. Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХІХ – ХХ ст.). – К., 2005. – 278 с.
Книга є першою спробою наукової реконструкції весільного ритуалу Центрального Полісся – регіону побутування реліктових етнографічних явищ і водночас такого, що найбільше постраждав від аварії на Чорнобильській АЕС.
Робота базується на матеріалах польових досліджень, здійснених автором упродовж 1993 – 2003 рр., та їх зіставленні з архівними та друкованими джерелами середини ХІХ – ХХ століть.
Continue reading “Книга “Весільний ритуал Центрального Полісся””
Збірник “ЛІРА І ЇЇ МОТИВИ” Порфирія Демуцького (1903)
Порфирій Демуцький. Ліра і її мотиви. – Київ, 1903. – 68 с., нот.
До збірника увійшли народні лірницькі псальми Київщини, зібрані видатним українським фольклористом Порфирієм ДЕМУЦЬКИМ.
Це унікальне зібрання давно вже стало хрестоматійним не лише для української фольклористики, але й для сучасного концертного та побутового виконавства у супроводі традиційних кобзарських музичних інструментів – ліри, народної бандури та вересаївської кобзи.
Книга знадобиться й регентам церковних хорів, а також усім, кого цікавлять народні релігійні та релігійно-побутові пісні.
Докладніше див. ТУТ »
Біографічне видання про Порфирія ДЕМУЦЬКОГО
Леопольд Ященко. П.Д.Демуцький: Нарис про життя і творчість. – К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури, 1957. – 47 с., іл.
Порфирій Данилович Демуцький [1860–1927] увійшов в історію української культури як видатний фольклорист. Він не був професіоналом-музикантом і не мав спеціальної музичної освіти. Однак, палко люблячи свій народ, він ще з юнацьких років захопився вивченням його музичної творчості і віддав цій справі майже все своє життя.
Continue reading “Біографічне видання про Порфирія ДЕМУЦЬКОГО”
“ГУЦУЛЬСЬКІ ПОЛОНИНИ” – відеопроект
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Фільм 1. Гуцульські полонини: історія
Фільм 2. Полонина Веснарка − Прикарпаття, 2009
Фільм 3. Полонина Псарівка − Прикарпаття, 2010
Фільм 4. Полонина Ворожеска − Закарпаття, 2011
Фільм 5. Полонина Мінти − Буковина, 2012
Continue reading ““ГУЦУЛЬСЬКІ ПОЛОНИНИ” – відеопроект”
“ПОЛОНИНА ВЕСНАРКА” – відео
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися/завантажити на Vimeo »
“ПОЛОНИНА ВЕСНАРКА” – друга частина відеопроекту про традиційне господарювання на гуцульських полонинах.
До неї увійшли фрагменти експедиційних відеозаписів, зроблених у липні 2009 та серпні 2010 рр. на полонині Веснарка (Кострича), розташованій на південному схилі гірського хребта Кострич у Надвірнянському районі Івано-Франківської області.
Continue reading ““ПОЛОНИНА ВЕСНАРКА” – відео”
Полонинське будівництво на Гуцульщині
На Гуцульщині в умовах карпатського високогір’я здавна побутує традиційне ведення відгінного сезонного господарства, при якому худоба з довколишніх сіл літує на високих гірських луках – полонинах. У теплу пору року тут випасають худобу, переробляють молочні продукти та виготовляють гуцульські сири й масло.
Метою даної роботи було наукове обгрунтування до полонинського комплексу в експозиції “Гуцульщина” Національного музею народної архітектури та побуту України, яке базується на основі експедиційних досліджень автора, наукових публікацій та архівних матеріалів [1]. У роботі розглянуто типологію народного будівництва на високогірних полонинах Гуцульщини, висвітлено традиційну організацію забудови гуцульської полонини загалом, її планування, види та типи будівель, необхідних для повноцінного функціонування господарства.
Continue reading “Полонинське будівництво на Гуцульщині”
Майстер Микола БУДНИК (спогади)
16 січня 2012 року минуло 11 літ, як пішов від нас Микола Петрович БУДНИК [1953–2001] – відомий майстер народних музичних інструментів, кобзар, художник і поет. А ще – вчитель і панотець Київського Кобзарського Цеху…
Писати про пана Миколу Будника сьогодні легко й складно водночас.
Легко тому, що при самій лише згадці його імені зривається цілий вихор спогадів: прості й по-філософському афористичні ситуації, майстерно створювані ним щохвилини. Часто-густо вони одразу ж ставали легендами, обростали подробицями і охоче переповідалися згодом тими, хто його знав.
Continue reading “Майстер Микола БУДНИК (спогади)”
