


З 7 до 30 червня 2014 року в Музеї Івана Гончара діяла виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА” – народні музичні інструменти з фондових збірок Національного музею народної архітектури та побуту України і Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”. Пропонуємо вашій увазі її віртуальну версію.
Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА” ілюструє основи громадської музичної культури українців. Троїста музика у традиційному складі була поширена по всій території України – маючи, проте, свої регіональні відмінності у кожному краю.
Традиційні інструменти троїстої музики – скрипка, цимбали, бас і/або ударні – бубон чи барабан з тарілкою. На Гуцульщині з 19-го століття до “капели” додавали також “флоєрку” чи “фрілку” – сопілку без денця. Для всіх інших територій України сопілка у складі музик є відносно пізнім явищем.
Continue reading “Виставка “ТРОЇСТА МУЗИКА: традиційні народні музичні інструменти”” →
Архівний запис традиційної технології перекривання соломою хати з с.Медведівці Мукачівського р-ну Закарпатської обл. в експозиції Національного музею народної архітектури та побуту України (Київ, с.Пирогів). Майстри − брати Василь і Максим МАКАРОВИЧІ з с.Буківцьове Великоберезнянського р-ну Закарпатської обл. та бригада покрівельників з с.Красноілля Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. Серпень 2005 р.
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися/завантажити на Vimeo »
“ПОЛОНИНА ВОРОЖЕСКА” (9 хв) – четверта частина відеопроекту про традиційне господарювання на гуцульських полонинах. 2011 року ми побували на Закарпатті, поблизу села Чорна Тиса Рахівського р-ну.
Continue reading ““ПОЛОНИНА ВОРОЖЕСКА” – відео” →
Там на Лемковині помедже горами: Туристський пісенник / Упор. Лех Лях [Лех Конопніцький]. – Варшава, 1981. – 62 с., іл., нот. − pdf, djvu.
Чудова майже-самвидавна добірка для практичного вжитку − кілька десятків українських лемківських, трохи словацьких та лужицьких пісень з гітарними акордами. Це перша збірочка, упорядкована Лехом КОНОПНІЦЬКИМ (тут псевдо “Лех Лях”). Друга збірка цього упорядника теж є на сайті.
Тут зібрано чимало невідомих широкому загалові гарних пісень, які ми охоче запозичували в своєму товаристві. Деякі з них подаємо в комп’ютерному озвученні…
За відомості про упорядника збірки дякуємо п.Вікторові Мішалову!
Continue reading “Туристський пісенник “Там на Лемковині помедже горами” − 1981″ →
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Традиційні техніки покриття дахів соломою сьогодні – на прикладі експозиції Національного музею народної архітектури та побуту України.
Роботи виконувала протягом 2005-2011 років виробничо-комерційна фірма “Карпатсервіс”.
Continue reading “Відео “Традиційні техніки покриття дахів соломою в експозиції НМНАПУ”” →
Михайло МАТІЙЧУК. Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині / Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.47. – Львів, 2012. – С.373-392.
У статті розглянуто традиційні техніки покриття дахів соломою та смерековою дошкою, які побутували на Бойківщині; проаналізовано технологічні особливості кожної з них, починаючи від заготівлі матеріалу і закінчуючи покрівлею даху; подано їх порівняльну характеристику.
Дослідження ґрунтується на польових матеріалах автора, апробованих у Національному музеї народної архітектури та побуту України. У додатку – словник будівельної термінології Бойківщини, пов’язаної з покрівельними технологіями.
Continue reading “Стаття “Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині” – Михайло МАТІЙЧУК” →
Леопольд ЯЩЕНКО. Українське народне багатоголосся – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. – 236 с., нот.
Праця присвячена історії українського народного багатоголосся, теоретичному аналізу його структурних форм та виконавських принципів, питанням взаємозв’язків народного багатоголосся і професійного пісенно-хорового мистецтва.
Може служити посібником для викладачів та студентів середніх і вищих музичних навчальних закладів, а також для керівників самодіяльних та професійних хорових колективів, композиторів, музикознавців, фольклористів.
Continue reading “Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962″ →
Огляд музейної експозиції за виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
РОЗДІЛИ ЕКСПОЗИЦІЇ:
Середня Наддніпрянщина, Полтавщина і Слобожанщина, Південь України, Полісся, Поділля, Карпати, Вітряки, Українське село 1960-70-х років.
Автори статей: Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Петро ВОВЧЕНКО, Ніна ЗОЗУЛЯ, Петро ЛОШАК, Раїса СВИРИДА, Євгенія СІЗОВА, Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ, Микола ХОДАКІВСЬКИЙ.
Гуцульське народне будівництво має низку самобутніх рис, які для багатьох сьогодні видаються екзотикою. Стаття, написана на основі експедиційних матеріалів, розкриває одну з таких сторінок традиційного господарювання цього краю.
Доволі часто давню гуцульську хату з трьох боків оточують притули – господарські приміщення, у яких колись взимку тримали овець і ягнят, а також зберігали різний реманент і продукти харчування. Таким чином худоба могла грітися біля теплих стін хати, водночас зігріваючи й людське житло.
Усередині притул все було дуже доцільним – зручним як для їх мешканців, так і для господарів. Про застосування народного досвіду при будівництві та обладнанні таких приміщень тут і піде мова.
Continue reading “Стаття “Конструктивні форми в інтер’єрах притул-хлівів на Гуцульщині”” →
Кому доводилося бувати в Карпатах, той i через багато рокiв пригадає їх смерековий дух, стрiмкi скелi й бурхливi потоки. Врiзаються у пам’ять поетичнi враження вiд пiсень i легенд цього краю, створених так близько вiд неба i пройнятих вiльними гiрськими вiтрами. Хто зійде крутою стежкою до самих вершин, вслухаючись у спокiйне й величне життя гiр, той зiллється з ними душею i назавжди полюбить Карпати.
Така щаслива доля спiткала й художницю Галину Олександрiвну ЗУБЧЕНКО. Ще замолоду її на все життя причарували гори i горяни.
Continue reading “Українські Карпати у творах Галини ЗУБЧЕНКО” →
© Студія "МИ" 2011-2023